Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Нестерпний Бос, Ірен Васильєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Нестерпний Бос, Ірен Васильєва"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Нестерпний Бос" автора Ірен Васильєва. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 22 23 24 ... 27
Перейти на сторінку:
Розділ 10

Розділ 10

Декілька днів пролетіли як один.

Вдень тяжка робота. А вечорами вони мали змогу усамітнитися та насолодитися одне одним.

Томас був щасливий немов той хлопчик.

Що не залишитися непоміченим для його братів.

І п'ятничного вечора ті нагрянули в гості.

Томас відчинив двері своєї квартири, очікуючи побачити Елізабет. Але то зовсім була не кохана. На порозі стояли його брати.

- Якого біса ви тут робите?

Чоловік сердито дивився на несподіваних гостей.

Алекс із Нешем одночасно підняли руки, демонструючи по пляшці елітного віскі.

- Не жени нас брате. Ми до тебе із дарами. - Нешу, як завжди своїми жартами вдалося трохи задобрити брата.

Томас розсміявся, провів рукою по волоссю, зітхнувши все ж таки пропустив братів до квартири.

Знаючи, що скоро має прийти Елізабет, Том швидко схопив телефон, щоб попередити її про гостей.

Прекрасно пам'ятаючи її бажання залишити їхні стосунки в таємниці, просто не міг зіштовхнути її зі своїми братами. Вони відразу все зрозуміють. І як би він не хотів, щоб увесь світ знав, що вона його. Все ж таки не хотів тиснути на дівчину.

Відповідь прийшла швидко.

«Якщо в тебе гості, то побачимось наступного разу. Добре Вам повеселиться»

Том зітхнув. І набрав відповідь

«Мені шкода, що я тебе сьогодні не побачу»

 Телефон засвітився, показуючи, що Елізабет пише відповідь.

«Скористаюсь моментом і висплюсь. А то останнім часом мені це зробити не вдавалося»

Губи Тома самі по собі розпливлися в задоволеній усмішці

«Тоді солодких снів тобі люба»

Відповідь надійшла миттєво.

«Добре повеселіться. Добраніч.»

Том прибрав телефон у кишеню, захопивши три склянки пішов у вітальню, де на нього вже чекали.

- І так, - Том розлив віскі по склянках і передав їх братам, - Хто з вас розповість мені причину вашого несподіваного нічного візиту?

Томас сів на диван поруч з Алексом.

Краєм ока помічаючи, як брати переглядаються між собою. Немов ведуть тільки їм зрозумілу розмову.

Він знову посміхнувся. Згадуючи, як вони так само переглядалися в дитинстві. І помітивши це їхня мати точно знала, що ці двоє вже щось учинили пакосне. Чекай наслідків. І ті зазвичай довго чекати себе не змушували.

Найчастіше від їхньої прокази страждали сусіди.

Батько з матір'ю все чекали, коли ці двоє нарешті подорослішають.

Але спостерігаючи за братами, Томас чітко розумів, що так нічого й не змінилося.

І, може, це і на краще.

Том підвівся і оновив віскі у своїй склянці.

Брати точно дійшли якоїсь згоди, оскільки Неш нарешті спитав.

- Ти не знаєш, що відбувається з Елізабет?

Не чекаючи почути ім'я тієї про кого тільки й міг думати, мало не поперхнувся випивкою.

Намагався зібратися з думками і зосередиться на розмові.

- А що відбувається з Елізабет?

Брати знову переглянулись.

- Останнім часом вона якась не така, - Алекс пильно подивився на брата.

- Ми хвилюємося, що вона досі не прийшла до тями після того нападу, - Неш відпив зі своєї склянки задоволено жмурячись.

Том і сам хвилювався. Він не знав, як сильно постраждала емоційна її сторона. Намагався не торкатися того випадку, щоб у її пам'яті не спливли страшні спогади.

Але зараз він думав, що все ж таки варто з нею про це поговорити.

- Не знаю. Ми жодного разу не розмовляли з нею про те, що сталося. Але, все-таки думаю ви маєте рацію. І про це варто поговорити. Щоб переконатися, що Лізі справді в повному порядку.

- Що каже слідчий, який веде її справу? - Неш оновив випивку у своїй склянці.

- Ублюдок довго не з'явиться на волі. Як виявилося, той встиг наслідити ще в кількох випадках із нападом та пограбуванням. Так що точно не викрутиться і загримить на довго.

Алекс задоволено кивнув.

- І поділом йому. За свої вчинки слід відповідати.

Усі замовкли. Складалося враження, що кожен із них зараз не тут. А десь далеко у своїх думках.

Алекс з Нешем переглянувшись уважно дивилися на брата.

Томас хмикнув.

- Бачу ви завітали не тільки для того, щоб поговорити про самопочуття Елізабет.

Ті закивати, погоджуючись.

Томас стомлено потер переносицю. Посміхнувшись.

- Гаразд. Запитуйте все, що хочете знати. Тільки в мірах розумного. Подробицями ділиться точно не стану.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 22 23 24 ... 27
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нестерпний Бос, Ірен Васильєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Нестерпний Бос, Ірен Васильєва"