Читати книгу - "Війна Калібана"

- Не звіть мене Робертою, - сказала жінка так тихо, що ледь сама себе почула.

Боббі зробила декілька коротких, швидких вдихів у спробі прочистити мізки, намагаючись не дістати гіпервентиляцію. Її оповив аромат вантажного відсіку. Запах гуми і металу її костюму. Їдкий, застояний сморід збройного мастила і гідравлічної рідини що в’ївся в метал з такою силою що неважливо скільки разів флотські хлопці драяли палуби. Думка про тисячі моряків і морпіхів, які пройшли саме цим місцем, працювали з своїм обладнанням, чистили ці самі переборки повернув її до реальності.

Вона почала складати зброю і підбирати з підстилки частини, аби пляма мастила, що поширювалась не торкнулась деталей.

- Ні, капітане, розмови з вами це не те, що збере мене до купи.

- А що тоді, сержантко?

- Ця штука що вбила моїх друзів і почала війну? Хтось же її помістив на Ґанімед – відповіла вона, вставляючи кулемет у бойове відділення з різким металічним клацанням. Боббі крутнула потрійні цівки рукою - вони почали оберталися з швидким, масляним свистом високоякісних підшипників, - і бажаю розібратися хто. І я бажаю їх вбити.

Розділ дев’ятий: Авасарала.

Звіт виявився більше ніж три сторінки завдовжки, але Сорен вирішив знайти когось з яйцями прочитати його, бо сам він нічого не розумів. Дивовижні речі відбувалися на Венері, більш дивні аніж Авасарала могла знати чи уявити. Планету затягнула сітка п’ятидесятикілометрових шестикутників, утворених з ниток, які транспортували надперегріту воду і електричний струм але ніхто не знав що воно таке. Гравітація другої планети від сонця збільшилась на три відсотки.

Подвійні вихори бензолу і комплексних вуглеводнів вилизували кратер від падіння станції Ерос мов синхронні плавці. Найкращі наукові розуми системи вдивлялися в дані з відкритими ротами, і єдиною причиною, по якій поки ніхто не панікував була та, що ніхто не міг погодитися від чого ж саме йому панікувати.

З одного боку венерианські метаморфози були найпотужнішим науковим інструментом, що будь-коли існував. Щоб не відбувалось, воно робилося у всіх на очах. Там не було жодних договорів про нерозголошення, та антиконкурентних домовленостей. Будь-хто зі сканером, достатньо потужним для того аби заглянути під хмари сірчаної кислоти міг побачити що відбувається сьогодні. Аналітика була конфіденційною, похідні дослідження приватними але вихідні дані оберталися навколо Сонця доступні для загального огляду.

Все одно це нагадувало купу ящірок, які дивляться світовий чемпіонат. М’яко кажучи, вони були невпевнені навіть в тому, за чим спостерігають.

Але факт був доконаним. Атака на Ґанімеді і сплеск енергії на Венері відбулися точно в один і то же час. Ніхто не знав чому.

- Ну, все це не варте й лайна, - сказала вона.

Авасарала закрила ручний термінал і виглянула у вікно.

Навколо неї їдальня м’яко гуділа, мов найкращий ресторан але без недолугої потреби платити за будь-що. Столи зі справжнього дерева були розставлені так, аби з усіх відкривався чудовий вид але ніхто не міг бути підслуханим, якщо тільки сам не бажав. День видався дощовим. І хоча краплі не шаленіли за склом, вона зрозуміла це по аромату.

Її ланч – холодне сааг алуу 21і щось, що мало б бути курчам тандурі таки стояло на столі, неторкнуте. Сорен продовжував сидіти напроти неї з чемним і пильним, мов у лабрадор-ретривера виразом на обличчі

- Жодних даних, які демонстрували б запуск, - сказав молодик, - що б не вилітало з Венери на Ґанімед, воно це зробила без жодних ознак.

- Те що на Венері не вважає гравітацію константою, а інерцію навпаки – опціональною. Ми не знаємо, як цей запуск мав би виглядати. Зате, скоріш за все вони можуть ходити Юпітером.

Хлопець з кивком поступився своєю позицією.

- Які у нас справи на Марсі?

- Вони погодились зустрітися тут. Їх кораблі вже йдуть сюди з дипломатичною делегацією, що включає їх свідка.

- Морпіха? Дрейпер?

- Так мем. Адмірал Нґуєн готує ескорт.

- Він чемно поводився?

- Більш-менш.

- Добе. Далі що там? – запитала Авасарала.

- Жуль-П’єр Мао чекає у вашому офісі, мем.

- Покритикуй його для мене. Все, що ти вважаєш за потрібне.

Сорен кліпнув. Одночасно з цим блискавиця освітила хмари.

- Я надсилав коротку довідку.

Жінка відчула укол прикрості наполовину з ніяковістю. Вона забула що інформація про цього чоловіка булав у неї на столі. Разом з тридцятьма іншими документами, а вона на додачу ще й спала кепсько: її турбували сни в яких Аржун раптово помирає. Вдівські нічні кошмари катували її з тих пір, як її син загинув під час зіткнення на лижах. Уява поєднувала двох чоловіків яких тільки вона й кохала.

Вона планувала переглянути інформацію перед сніданком. Вона забула. Але не збиралася визнавати це перед якимось європейським бахуром лиш через те що він розумний, компетентний і виконує всі її накази.

- Я знаю що в довідці. Я все знаю, - нарешті відповіла жінка, піднімаючись, - це довбаний тест. Я запитую що важливого про нього знаєш ти?

Рушила геть, в бік різьблених дубових дверей з максимальною швидкістю, що змусило юнака дещо зашпортатись аби встигнути за нею.

- Він тримає контрольний пакет акцій «Мао-Квіковськи торгової», - почав Сорен тихим голосом, що глохнув відразу після її вух, - перед інцидентом вони були найголовнішим постачальником «Протоґену». Медичне обладнання, кімнати опромінення, дослідницька і криптувальна інфраструктура. Майже все, що «Протоґен» привіз на Ерос, чи використав для побудови їхньої тіньової станції постачалося з маоквікських складів і маоквікським транспортом.

- І він продовжує гуляти на волі тому що…? – запитала Авасарала, штовхаючи двері в коридор.

- Немає доказів того, що «МаоКвік» знали про для чого саме обладнання, - відповів молодий чоловік. – Після того як «Протоґен» засвітився, «МаоКвік» був першим хто надав інформацію слідчому комітету. Якби вони, - під «ними» я маю на увазі його – не передав терабайти конфіденційного листування, то Ґутмансдоттір з Кольпом так і залишились би не причетними.

Сивий чоловік з широким, андійським носом увійшов в хол з іншого боку, дивлячись у свій термінал і кивнув їй, коли вони наблизились. Віктор, - першою озвалася жінка, - мені шкода з приводу Анетт.

- Лікарі кажуть з нею все буде в порядку, - сказав андієць, - я передам їй що ви цікавились.

- Перекажіть, що я порекомендувала