Читати книгу - "Філософія: Навчальний посібник."

Див.: Эриксон Э. Детство и общество. – СПб.: Ленато; АСТ, Фонд «Университетская книга», 1996. – С. 346–386.

Эриксон Э. Вказ. твір. – С. 386.

Блок М. Апология истории или ремесло историка. – М.: Наука, 1973. – С. 100.

Див.: Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М.: Наука, 1991. – С. 3–12, 62–65.

Мид М. Культура и мир детства. Избранные произведения. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988. – С. 360.

Хоч і з запізненням, але ідеї Я. Корчака були підтримані міжнародною спільнотою. У 1959 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а у 1989 р. нею була прийнята Конвенція про права дитини, яка визначила повний спектр громадянських, економічних, соціальних і політичних прав дітей і яка була ратифікована Україною у 1991 р.

Ариес Ф. Возрасты жизни // Философия и методология истории. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1977. – С. 238.

Тайлор Э. Б. Первобытная культура. – М.: Политиздат, 1989. – С. 211–212.

Тайлор Э. Б. Там само. С. 213.

Див.: Фрэзер Дж. Золотая ветвь. – М.: Политиздат, 1984. – С. 174–188.

Див.: Попович М.В. Мировоззрение древних славян. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 62–74.

Реінкарнація - перевтілення, від лат. re - префікс, що виражає відновлення + incarnatio - втілення; метемпсихоз - від грец. μετεμψύχωσις - трансміграція душі через різні тіла, включно з нелюдськими.

Платон. Тимей // Платон. Сочинения в трёх томах. Т. 3. Ч. 1. – М., 1971. – С. 515–516.

Аристотель. О душе // Аристотель. Сочинения в четырёх томах. Т. 1. – М., 1975. – С. 397–398.

Аристотель. Там само. С. 395.

Там само. С. 435–436.

Плотин. Эннеады. – К.: УЦИММ-ПРЕСС, 1995. – С. 117.

Декарт Р. Описание человеческого тела. Об образовании животного // Декарт Р. Сочинения в двух томах. Т.1. – М., 1989. – С. 423.

Див.: Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Собрание сочинений в восьми томах. Т. 3. – М.: Чоро, 1994. – С. 301–322.

Шопенгауэр А. О свободе воли//Артур Шопенгауер. Свобода воли и нравственность. М., 1992. С.112.

Див., напр.,: Бердяев Н. А. Философия свободного духа. Проблематика и апология христианства // Бердяев Н. А. Философия свободного духа. – М.: Республика, 1994. С. 22–50.

Від латинського mens, mentis, яке має дуже широкий спектр значень - розум, мислення; склад думок, характер, душевний склад; свідомість, совість; думка, уява; намір, план тощо.

The Oxford Companion to Philosophy. – Oxford, New York, 1995. – P. 552.

Мамардашвили М. О сознании // Мамардашвили М. Необходимость себя / Лекции. Статьи. Философские заметки. – М.: Прогресс – Культура, 1994. – С. 214.

Деннет Д. Онтологическая проблема сознания //Аналитическая философия: становление и развитие (Антология). – М.: Дом интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998. – С. 360.

Таке значення воно має, зокрема, у Канта: «Свідомість є знання про наші уявлення.» Eisler R. Kant-Lexikon. – Darmstadt, 1964. – S. 66.

«...Я маю справу тільки з самим розумом і його чистим мислення, за ґрунтовним знанням яких мені нічого