Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

=

Через п'ять-шість хвилин чоловік повів жінку.

.

Жінка не мала парасольки і була одягнена в плащ з капюшоном, вимазаний соком дерева Доннінгсмана.

.

Коли вони вдвох наблизилися до лайнера, під наглядом озброєних матросів вони піднялися трапом на палубу.

=

На такій відстані більшість пасажирів нарешті побачили, як виглядають вони вдвох.

. = = = =

Чоловік мав каштанове волосся та карі очі. Його шкіра була грубою, і було очевидно, що він мав нижчий соціально-економічний статус і страждав від стихії. Жінці було років двадцять, а очі в неї були мляво-зеленими. У неї було довге лляне волосся. Кілька мокрих пасом чіплялися за її обличчя, роблячи її чистою і чарівною.

.

Це була досить симпатична дама з диким темпераментом.

, =

Привіт, це гавань Утопія, чоловік нетерпляче представився, я Теодор, тимчасовий капітан порту.

.

Говорячи, він сміявся, немов був щасливий, що винайшов таку дивовижну позицію.

, -

Звичайно, капітан корабля знав, що означає так званий тимчасовий капітан порту. Він не прийняв близько до серця цього раптового щастя маленької мальки.

, ? ?

Він злегка насупився і сказав: "Гавань Утопія? Чому я про це не чув?

=

Поглянув Теодор на Нього та й сказав: Те, що ви сказали, є звичайним явищем.

, , !

Хех, якби не той ураган, ви б ніколи сюди не прийшли!

. =

Не чекаючи, поки він скаже що-небудь ще, дама кинулася вперед і сказала: «Утопія не на безпечному морському шляху». Зазвичай тільки люди, які розуміють ці води і знають про це місце, приїжджають сюди за припасами.

è ? ? =

Отже, головною клієнтурою цієї гавані є пірати? Як капітан корабля міг не сказати, що вона мала на увазі? І в такі часи мовчазне визнання чогось, не викриваючи їх, забезпечувало захист обом сторонам.

, ?

Він лаконічно визнав і сказав: А ти?

=

Мене звати Трейсі. Пані посміхнулася. Я власник портового готелю, а також його портьє та обслуговуючий персонал.

, =

Вона оглянула місцевість і сказала: "Зараз досить сильний шторм, і корабель буде вибоїстим". Залишатися там відпочивати – нерозумний вибір. Готель забезпечить вас стабільними ліжками, теплою водою, чистою їжею, теплими ковдрами та обстановкою, яка нагадає вам про дім. Це всього десять пенсів за ніч. Я маю на увазі ціну одномісного номера.

=

Крім цього, ви, хлопці, все ще можете випити в сусідньому барі та насолодитися нашою теплою гостинністю.

, .

Ясно, що ця жінка була тут, щоб домагатися справ.

. =

Капітан був досить настороженим і не відповідав прямо. Він кивнув і сказав: "Я не можу прийняти рішення від імені пасажирів". Вони вільні обирати самі. Звичайно, як капітан, я залишуся тут зі своїм екіпажем.

=

Трейсі стримала посмішку і сказала: "Я чекатиму в готелі гостей, які готові висадитися".

Вона начебто здобула певну освіту. Вона не була такою гарячою і енергійною, як жінки в інших портах, які вивергали вульгарності з кожним реченням.

=

Трейсі обернулася і вже збиралася повернутися, коли до неї підійшов Теодор і сказав з похмурим виразом обличчя: "Ти маєш подякувати мені за те, що я негайно повідомив тобі цю новину".

=

Коли він говорив, його права рука притиснулася до сідниці Трейсі, перш ніж він сильно вщипнув.

!

Па!

, !

Трейсі відмахнулася від його руки і дорікнула: «Ти придурок, якого повинен віслюк!

.

Вона зробила кілька кроків вперед і покинула лайнер біля трапа.

, !

Теодор потиснув йому руку і з посмішкою вилаявся:

.

Ця сцена раптово зворушила багатьох пасажирів на борту.

.

Для них найбільшим недоліком корабля було те, що він був нудним, а в гавані був бар.

Це означало, що вони могли зустріти дешевих вуличних дівчат, які були не схожі на тих, хто походить з Північного чи Південного континенту. Були місцеві вуличні дівчата зі своїм неповторним місцевим шармом.

, !

Якщо комусь пощастить або він захоче витратити багато грошей, хтось із них може навіть переспати з цією енергійною красунею!

, .

Миттєво багато пасажирів спакували валізи і приготувалися вирушити до портового готелю.

, ?

Побачивши це, ад'ютант Альфреда запитав: "Генерале, ми виходимо з корабля?

.

Альфред повільно похитав головою.

.

Ми нічого не знаємо про це місце. Треба бути обережними. Перебування на кораблі - кращий вибір.

. , ?

Ад'ютант не заперечував проти цього. Він стурбовано запитав: «А як же ті, хто вже вийшов?

= =

Це їхній вибір. Альфред невиразно визирнув у вікно. Якщо станеться нещасний випадок, ми зможемо лише убезпечити більше людей. Якщо вона не серйозна, то ми зможемо легко її вирішити.

=

Сказавши це, він обернувся, щоб подивитися на свого ад'ютанта і зброєносця.

.

Сьогодні ввечері ми по черзі будемо пильнувати, щоб запобігти будь-яким нещасним випадкам.

.

Альфред, який спілкувався з Нумінозним єпископатом, Школою думки Роуз та іншими організаціями на Південному континенті, мав інстинктивне почуття пильності щодо незнайомих місць.

Обмінявшись своєю думкою з капітаном корабля, Альфред ліг у ліжко, прислухаючись до сильного вітру, що б'є по скляних вікнах, і проливного дощу, що стукає по палубі. Він ось-ось задрімав.

=

У цю мить він почув ніжну і сумну мелодію, що долинала з боку гавані.

=

Здавалося, що він походить від флейти, переривчастий, як людське скиглення під час бурі.

. = .

Альфред миттєво поринув у музику. Він ніби повернувся до Баклунда, який завжди з'являвся в його снах. Він повернувся до стану, який був сумішшю його щасливих днів дитинства, неприємних часів його юності та інших емоцій.

. =

Він люто похитав головою і струснув з себе це почуття. Він зрозумів, що це не психологічний ефект, а нормальна реакція людини.

. =

Альфред скотився з ліжка і підійшов до вікна. Використовуючи свої здібності шерифа Бейондера, він підтвердив, що музика, яку він чув, походить з дешевого готелю.

, - ? ,

Це не від гостей на борту корабля. Їхня мета дуже зрозуміла. У них не було б настрою грати таку мелодію Почнемо з того, що в Утопії є туристи, чи це може бути той власник і за сумісництвом обслуговуючий персонал на ім'я Трейсі? Якби це була вона,