Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

Порядок організації здійснення адміністративного нагляду за окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі регламентується Інструкцією про порядок організації здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, затвердженою спільним наказом МВС України та Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 04.11.2003 р. № 1303/203.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб’єктом правопорушення може бути особа, яка знаходиться під адміністративним наглядом.

Прихована від огляду передача або спроба передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань або лікувально-трудових профілакторіях, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією заборонених предметів.

[У статтю 188 внесено зміни згідно з Указами Президії Верховної Ради Української РСР № 3070-XI від 03.11.86p., № 4452-Х1 від 21.08.87р.; № 4995-ХІ від 01.12.87p.]

[У статтю 188 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 188 внесено зміни згідно із Законом України № 2377-ІV від 20.01.2005p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері управління слідчими ізоляторами, установами виконання покарань та лікувально-трудовими профілакторіями. Зазначені відносини регулюються Кримінально-виконавчим кодексом України, Законом України «Про попереднє ув’язнення», Інструкцією про роботу лікувально-трудових профілакторіїв Державного департаменту України з питань виконання покарань, затвердженою наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17.04.1999 р. № 24 та іншими нормативно-правовими актами.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у прихованій від огляду передачі або спробі передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань або лікувально-трудових профілакторіях, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів. Перелік предметів, виробів і речовин, зберігання яких засудженим заборонено, міститься у Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 р. № 275. Він містить: предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу; будь-яку холодну та вогнепальну зброї, а також спеціальні засоби активної оборони; пересувні засоби; гроші, цінні речі та цінні папери; оптичні прилади; наручні та кишенькові годинники з дорогоцінних металів; будь-які алкогольні напої, одеколон та інші вироби на спиртовій основі; наркотичні та лікарські засоби, предмети медичного призначення; будь-яку теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратуру, аудіо- та відеокасети (за винятком: гучномовець - один на житлову секцію, телевізор - один на відділення або на жилу секцію); радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (мобільні телефони, пейджери тощо); комп’ютерну техніку, друкарські машинки, розмножувальні прилади; ножі, бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною голівкою) та інші гострорізальні і колючі предмети; сокири, молотки та інші інструменти; гральні карти; фотоапарати, фотоматеріали, хімікати; будь-які документи (крім копій вироків і ухвал судів, квитанцій на зберігання грошей, речей та цінностей); топографічні карти, компаси; військовий та інший формений одяг, обладнання до нього, а також верхній одяг, головні убори та взуття (за винятком тапочок) невстановлених зразків; кольорові олівці, фарби, копіювальний папір; музичні інструменти; будь-яке спортивне знаряддя, у тому числі для заняття бойовими мистецтвами (боксерські рукавички та груші, рукавички для заняття рукопашним боєм, маківари тощо). Музичні інструменти, які є у власності засудженого, здаються на зберігання до складу або клубу установи. Користування ними дозволяється у спеціально обладнаних приміщеннях у час, який встановлений розпорядком дня.

Особи, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, забороняється мати при собі гроші та цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в місцях попереднього ув’язнення. Вилучені у них при доставленні в місця попереднього ув’язнення гроші зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання; гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час перебування в місцях попереднього ув’язнення або джерело одержання яких не встановлено, передаються в доход держави за мотивованою постановою начальника установи для попереднього ув’язнення, санкціонованою прокурором, копія якої приєднується до особової справи особи, яка тримається під вартою.

Особам, які утримуються у лікувально-трудових профілакторіях, забороняється: купувати, зберігати і вживати спиртні напої (їх сурогати), наркотичні засоби, медичні препарати без призначення лікаря; мати при собі гроші, цінні речі з дорогоцінних металів, медичний інструментарій, вогнепальну та холодну зброї, вибухові, отруйні речовини, фотоапарати, приладдя і хімікати до них або радіоапаратуру, за винятком програвачів і радіодинаміків, друкарські машинки, розмножувальні прилади, топографічні карти, компаси, предмети військового та іншого форменого одягу, гральні карти та інші предмети, які заборонено зберігати.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб’єктом правопорушення може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років, у тому числі і працівники слідчих ізоляторів, установ виконання покарань або лікувально-трудових профілакторіїв.

Невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття на роботу і звільнення, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації або рішення служби у справах дітей чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи, -

[В абзац перший частини першої статті 188-1 внесено зміни згідно із Законом України № 609-V від 07.02.2007