Читати книгу - "Війна і мир 3-4"

Кінець.

Примітки

1

Государю, брате мій, я згоден повернути герцогство Ольденбурзькому герцогу,

2

добрі принципи,

3

проливати чи не проливати кров своїх народів

4

государю брате мій

5

Москва, священне місто,

6

Хай живе імператор!

7

Імператор? О! як він сам візьметься, діло закипить. Тепер походимо! Їй-богу... Он він... Ура, імператор! Так ось вони, азіатські степи... Одначе паскудна країна. До побачення, Боше. Я тобі залишу кращий палац у Москві. Якщо мене зроблять губернатором Індії, я тебе зроблю міністром Кашміру... Ура! Он він! Бачиш його? Я його двічі, як тебе, бачив. Маленький капрал... Я бачив, як він начепив хреста одному з стариків... Ура, імператор!..

8

Кого хоче погубити — позбавить розуму.

9

Государю брате мій! Вчора дійшло до мене, що, незважаючи на прямодушність, з якою дотримувався я своїх зобов’язань щодо вашої імператорської величності, війська ваші перейшли російські кордони, і лише тепер одержав з Петербурга ноту, якою граф Лорістон сповіщає мене, з приводу цього вторгнення, що ваша величність вважаєте себе в неприязних стосунках зі мною з того часу, як князь Куракін зажадав свої паспорти. Причини, якими герцог Бассано обгрунтовував свою відмову видати ці паспорти, ніколи не могли б змусити мене припускати, щоб вчинок мого посла став приводом до нападу. І насправді, він не мав на те від мене повеління, як заявив він сам; і тільки-но я взнав про це, то негайно висловив своє незадоволення князеві Куракіну, звелівши йому виконувати, як і раніш, доручені йому обов’язки. Якщо ваша величність не схильні проливати кров наших підданих через таке непорозуміння і якщо ви згодні вивести свої війська з російських володінь, то я залишу поза увагою все, що сталося, і угода між нами буде можливою. В противному разі, я буду змушений відбивати напад, який нічим не був викликаний з мого боку. Ваша величність ще маєте можливість звільнити людство від лиха нової війни,

Олександр.

10

Король неаполітанський.

11

Хай живе король!

12

Нещасні, вони не знають, що я їх завтра покидаю!

13

Я вас зробив королем, щоб ви царювали не по-своєму, а по-моєму,

14

— Бальмашев, дуже приємно познайомитися з вами, генерале,

15

— Ну, що ж, генерале, справа, здається, йде до війни,

16

— Государ, імператор російський не бажає її, як ваша величність зводите бачити,

17

ваша величність,

18

королівське звання має свої обов’язки:

19

— Ах, дорогий генерале, я бажаю від усієї душі, щоб імператори покінчили справу між собою і щоб війна, почата проти моєї волі, закінчилась якнайшвидше,

20

— Я вас не затримую більш, генерале; бажаю успіху вашому посольству,

21

— Дайте мені його, я надішлю імператорові.

22

граф Тюрен,

23

— Ваша величність! Імператор, государ мій,

24

Тремтіння моєї лівої литки є велика ознака,

25

— Усім цим він завдячував би моїй дружбі. О, яким прекрасним царюванням могло б бути царювання імператора Олександра! О, яким прекрасним царюванням!

26

Государ повинен перебувати при армії лише в тому разі, коли він полководець,

27

слово честі, що в мене п’ятсот тридцять тисяч чоловік по цей бік Вісли.

28

— А тимчасом яке прекрасне царювання міг би мати ваш государ!

29

Не затримую вас більше, генерале, ви одержите мого листа до государя.

30

святою?

31

як усяка дорога, за прислів’ям, веде в Рим, так і всі дороги ведуть у Москву,

32

Зазнати сіпання за вухо від імператора

33

— Ну, чому ж ви нічого не кажете, палкий прихильнику і придворний імператора Олександра?

34

придворним і палким прихильником.

35

— Прощай, Андрію! Пам’ятай, що нещастя походять від бога і що люди ніколи не бувають винні,

36

найвищу досконалість,

37

основою

38

дурниці... к бісу всю справу...

39

«Ото, мабуть, правильно-тактична була війна».

40

«Я ж казав, що вся справа піде к бісу».

41

— А щодо того, хто нараяв Дрісський табір, щодо тієї людини, государю, яка нараяла табір при Дріссі, то для неї, на мою думку, є тільки два місця: жовтий дім або шибениця.

42

цього італійського добродія, дуже добре.

43

Теж добре.

44

дитячі іграшки.

45

«Правда ж, ваше превосходительство?»

46

— Авжеж, що тут ще балакати?

47

Здаюсь!

48

манеру триматись

49

імператор Наполеон,

50

сорок два,

51

Імператор Олександр? Російський народ?

52

член

53

Росіянин Безухов

54

дорогий,

55

стає небезпечним розмовляти по-французькому на вулицях.

56

Суспільний договір

57

мій вельмишановний суперник,

58

якого я