Читати книгу - "Джерело"

його гачок. А перевірка може бути дуже проста: послухай будь-якого пророка, і якщо він згадує про жертовність — утікай. Утікай, наче від чуми. Само собою зрозуміло, що там, де йдеться про пожертву, завжди є хтось, хто ці пожертви збирає. Там, де служіння, завжди є людина, якій потрібно служити. Людина, яка говорить тобі про жертовність, говорить про рабів та господарів. І має намір стати господарем. Але якщо ти чуєш, як хтось радить тобі бути щасливим, каже, що це твоє вроджене право, що це твій обов'язок перед самим собою — то ця людина не прагне твоєї душі. Це людина, яка нічого від тебе не хоче. Але дозволь їй прийти, і твоя порожня макітра кричатиме, що це егоїстичне чудовисько. Тому саме цей метод довів свою надійність протягом багатьох століть.

Але, можливо, ти звернув увагу на одну фразу. Я сказав: «Само собою зрозуміло». Второпав? Люди мають зброю проти тебе. Розум. Отже, слід переконатися, що ти позбавив їх розуму. Висмикни з-під нього опори. Але будь обережним. Не заперечуй прямо. Нічого не заперечуй прямо, і тебе не запідозрять. Не кажи, що розум — це зло, хоча дехто це робив, і з дивовижним успіхом. Просто скажи, що розум обмежений. Що є щось вище за нього. Що? І тут ти теж не повинен вдаватися до пояснень. Поле невичерпних можливостей. «Інстинкт» — «почуття» — «одкровення» — «божественна інтуїція» — «діалектичний матеріалізм». Якщо тебе впіймають на якійсь критичній неточності та хтось скаже, що твоя доктрина позбавлена сенсу — маєш готову відповідь. Ти кажеш, що є щось вище за сенс. Що немає необхідності думати, потрібно відчути. Потрібно вірити. Призупини розум — і всі козирні карти в тебе. Усе відбувається так, як ти хочеш, тоді, коли ти хочеш. Людина твоя. Хіба можна керувати людиною, здатною мислити? Нам не потрібні такі люди.

Кітінґ сів на підлогу, біля шафи; він стомився і просто мусив випростати ноги. Він не хотів відходити від шафи, бо почувався впевненіше, притулившись до неї, ніби там досі лежав документ, що він його щойно віддав.

— Пітере, ти це все чув. Ти бачив, як я практикую це протягом десятьох років. Ти ж розумієш, що це світова практика. Чому ж ти бридишся? Ти не маєш права сидіти тут і витріщатися на мене з виглядом ображеної доброчесності! Ти ж теж береш у цьому участь. Ти отримав свою частку і повинен діяти далі. Ти боїшся побачити, до чого це призведе. Я — ні.

Світ майбутнього. Світ, що я його прагну. Світ послуху та єдності. Світ, в якому думки кожної людини не будуть її власними, а стануть лише спробою вгадати думки сусіда, який теж не має власних думок — і так далі, Пітере, в усьому світі. Поки всі не погоджуватимуться з усіма. Світ, в якому людина не матиме власних бажань, а скерує всі свої зусилля на задоволення бажань сусіда, який не має власних бажань, окрім бажання задовольнити бажання наступного сусіда, який не матиме жодних бажань — і так в усьому світі, Пітере. Поки всі не служитимуть усім. Світ, в якому люди будуть працювати не заради такого невинного стимулу як гроші, а заради безголового чудовиська — престижу. Схвалення інших — їхня схвальна думка — думка людей, яким не дозволено мати власної думки. Восьминіг — самі щупальця і відсутність мозку. Судження, Пітере! Жодних суджень, а лише опитування громадської думки. Середні показники на нулі, — оскільки індивідуальність буде заборонено. Світ із вирізаним двигуном, і його єдине серце підкачуватиме моя рука. Моя рука — і руки кількох, лише кількох людей, схожих на мене. Тих, хто знає, що змушує тебе поводитися саме так, — тебе, велике, чудове ніщо, тебе, хто не вибухає люттю, коли ми називаємо тебе посередністю, маленького, звичайного, тебе, хто вподобав і полюбив ці імена.

Ви сидітимете на троні і в храмі, ви, маленькі люди, повноправні правителі, які змушують правителів минулого корчитися від заздрощів, абсолютні, всемогутні, поєднання Бога, пророка і короля. Голос народу. Посереднє, звичайне, узагальнене. Ти знаєш відповідний антонім до еґо? Посередність, Пітере. Влада посередностей. Але навіть посередність колись має хтось відкрити. Ми робимо це відкриття. Голос Бога. Ми насолоджуватимемося безмежним послухом — серед людей, які не навчені нічого, крім послуху. Ми назвемо це «служінням»! Ми видаватимемо медалі для служіння. Ви падатимете одне на одного, щоб видряпатися вгору і побачити, хто вміє підкорятися краще і більше. Інших відмінностей не буде. Жодних інших форм особистих досягнень. Ти бачиш Говарда Рорка на цій картинці? Ні? Тож не марнуй часу на дурні запитання. Усе, чим не можна керувати, повинно зникнути. А якщо час від часу такі диваки з'являтимуться на світ, вони не доживатимуть і до дванадцяти років. Коли їхній мозок почне функціонувати, він відчує тиск і вибухне. Це той тиск, що породжує вакуум. Ти знаєш про долю глибоководних істот, яких виставляють на сонячне світло? Те саме ставатиметься з майбутніми рорками. Інші всміхатимуться і коритимуться. Ти зауважив, що недоумки завжди всміхаються? Перша зморшка на чолі людини — це перший дотик Бога. Дотик думки. Але в нас не буде ані думок, ані Бога. Тільки схвалення усмішкою. Автоматичні важелі — всі промовляють: «Так»…

Отак ось, і якби ти був трохи розумнішим, наприклад, як твоя колишня дружина, ти запитав би: навіщо це вам, правителям? І навіщо це мені, Еллсвортові Монктону Тухі? І я відповів би: «Так, ти маєш рацію. Я отримаю не більше за вас. Я не маю іншої мети, ніж підтримувати ваше задоволення. Брехати, лестити, вихваляти вас, тішити ваше марнославство, виголошувати промови про людей та загальне благо». Пітере, мій бідолашний давній друже, я найбільший альтруїст з усіх, кого ти колись знав. У мене менше незалежності, ніж у тебе, хоча я щойно змусив тебе продати свою душу. Ти використовував людей принаймні заради того, щоб отримати від них щось для себе. Мені ж нічого не потрібно для себе. Я використовую людей заради того, що можу зробити для них. Це моя єдина функція і задоволення.

У мене немає особистих цілей. Мені потрібна влада. Потрібен мій світ майбутнього. Дозволити всім жити для всіх. Дозволити пожертвувати всім і нічого не отримати натомість. Дозволити всім страждати і нікому не радіти. Загальмувати прогрес. Спричинити застій в усьому. Під час застою є рівність. Усі підпорядковуються всім. Універсальне рабство — навіть без гідності господаря. Рабство рабства. Величезне коло — і цілковита рівність. Світ майбутнього.