Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Академія Лідеван. Громова сила, Анна Потій 📚 - Українською

Читати книгу - "Академія Лідеван. Громова сила, Анна Потій"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Академія Лідеван. Громова сила" автора Анна Потій. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24 25 ... 89
Перейти на сторінку:

— А ви, магу Оморане, вважаєте Обитель підходящим місцем для світлих? — запитала Феліція.

— У мене є деякі сумніви щодо цього. Загалом, мені здається, що там припустимо перебувати як темним, так і світлим, ось тільки… — маг Оморан зробив паузу, задумавшись, чи варто говорити студентам правду, але все ж таки не зміг промовчати і продовжив: — Ми ж не знаємо, як там в Обителі. У давнину були люди, які поверталися звідти, але їх записи втрачені. Якщо припустити, що там звичайне життя, схоже на наше, тоді я за те, щоб світлі там були. Але якщо в Обителі їх поневолює темна сила, вони змінюються, тоді ні. Складно скласти думку, коли не був там чи хоча б не чув розповідей очевидців. Так роблять лише дурні.

— Магу Оморане, а ви знаєте, як потрапити до Обителі неупокоєнних? — Феліція розуміла, що краще б їй розпитати викладача після занять, але вона хотіла почути все зараз. Зрештою, тема не була забороненою. А те, що вона хоче потрапити до Обителі, говорити необов'язково.

— Вважається, що в момент смерті чи передчуваючи її треба дуже хотіти вижити, тоді душа й переміщається до Обителі неупокоєнних замість Колиски. Про це є цілий розділ у підручнику та багато інформації в інших книгах.

— Ні, я маю на увазі за життя. Адже туди вирушали і живі, не при смерті і не поранені.

— Вирушали, але давно. У відомих мені книгах немає такого ритуалу, але цілком можливо, що хтось із тих, хто нині живе, його знає, але зберігає в таємниці. Люди часто самі створюють ті ж ритуали та заклинання, що вже були кимось вигадані. Потрібно просто більше знань. Ви через той випадок із темною магесою Валіданою зацікавилися Обителлю, Феліціє? — маг Оморан напрочуд точно зрозумів причину зацікавленості своєї студентки.

— Так, — чесно зізналася Феліція. — Мені здається, що вона могла втекти туди.

— Не лише вам, — погодився з нею викладач. — Але турбуватися тепер нема про що: назад Валідана не вибереться. Якби вона мала спосіб, вона б відразу повернулася.

— Отже, способу вибратися нема?

— Мені він невідомий, Феліціє. Але це не означає, що його нема.

Феліція зітхнула. Вона так сподівалася, що викладач зможе хоч щось підказати.

— А давайте так, діти. Якщо ви знайдете спосіб потрапити в Обитель за життя і напишете про це реферат, то отримаєте цілих 50 балів. Це дуже багато для реферату, але й доведеться попрацювати чимало — в академічній бібліотеці такої інформації немає.

— Але ж без перевірки не дізнаєшся, чи дієвий спосіб, — зауважила Сіммада.

— Правильно, але в давнину люди вміли туди переміщуватися і якщо ви посилатиметеся на якісь старі видання, які вам вдасться знайти, тоді й перевіряти не треба.

— А якщо хтось знайде спосіб повернутись? — спитала Феліція.

— Якщо хтось знайде, — усміхнувся маг Оморан, — побуває там і повернеться, тоді отримає «відмінно» автоматом. Не за семестр, за рік.

І які б сумніви її не терзали, Феліція знала, що знайде.

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 23 24 25 ... 89
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Академія Лідеван. Громова сила, Анна Потій», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Академія Лідеван. Громова сила, Анна Потій"