Читати книгу - "Білявки все ще не помирають наодинці, КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА"

     Поки мама приймала душ, тато покликав Фані на кухню та змовницькі повідомив, що Павло йому сподобався, хоча хлопець і занадто сором’язливий. Тож, тато підтримає будь-яке рішення донечки.  Якщо, звісно, у такому рішенні вона сама впевнена. Очевидно, тітонька Квітка дійсно зналася на сигарах.

      Також тато сказав, що мама втомилася від гарування на не дуже улюбленій роботі та буденного життя. Виявилося, що тато із мамою були доволі перспективними студентами (Фані знала, що вони познайомилися та одружилися ще в Університеті, але не знала, що вони були ледь не вундеркіндами), які планували після закінчення навчання знайти перспективну роботу у столиці. Втім, ще до закінчення навчання у них народилася донечка, і вони змушені були залишитися в Рівному.

    Фані розізлилася. Якщо батьки самі проґавили свій шанс, то чому тепер вона має виправляти їхні помилки юності. Вона взагалі не мала особистого життя, організовуючи свою кар’єру і ось, вона зустріла кохання і що… відмовитися від нього заради банальних грошей, тому що мама та тато жили на повну в студентські роки? Зрештою, вона не просила, щоб її народжували. Татові, вона, звісно, цього не сказала лише запитала:

     - У вас якісь проблеми?

     - Та ніби, ні, - вона не була певна, чи тато не збрехав, чи сказав лише пів правди.

     - Ти сказав, що мама втомилася від рутинного життя. Ну так, роби їй свята. Я розумію, що ваш бюджет не дозволяє поїхати на море, чи принаймні у дорогий готель. Але ж ти можеш дарувати їй свято хоча б раз на тиждень. Кури менше і зекономиш на квіти. Чи може, іноді купляй готові страви, щоб вона не проводила багато часу на кухні. Хоча б раз на місяць робіть вилазку в кіно, чи театр, або навіть у кафе, хоча б кави випити. І, замість футболу, чи сидіння в соцмережах, просто розмовляй із нею. Кожна людина, а надто жінка потребує того, щоб цікавилися нею, про що вона думає, що її справді турбує. А…. коли ти останній раз робив їй компліменти?

     - Ко… компліменти? - Здивувався тато. – Але ж ми вже так давно разом.

     - В історичних масштабах - менше навіть миті. – Відповіла розумна донечка.

     - А твій Павло, він тобі часто робить компліменти?

     Фані задумалася. Ото нещодавно наречений назвав її «Фурією» та «Медею», мабуть це - був таки комплімент.

     - Так, - посміхнулася і майже не збрехала Феофанія.

      Маму вони про цю розмову не повідомили.

      Наступного ранку Фані встала раніше, щоб проводити батьків перед їхньої роботою.

    - Ключі залишити в поштовій скринці? – Запитало їхнє маленька дівча.

    - Ні, візьми із собою, - сказала мама. Раптом ти вирішиш нас навідати, а ми будемо на роботі.

     Фані обняла обох своїх таких різних батьків і їй стало трохи сумно.

      Речі у валізу вона склала ще вечором. Але ніяк не могла вирішити: чи брати із собою іграшкового ведмедика, що був із нею з трьох років. Зрештою, Фані вирішила, що щойно вона позбулася ведмедика, вона зустріла Павла. Це було доволі забобонно, але ведмедика вона вирішила залишити у батьків, але пообіцяла іграшці, що знайде йому пару. Дівчина розуміла, що її поведінка – геть не адекватна. Але якщо начитався фантастичних книг, чи містичних історій в Інтернеті, то можна повірити у будь-що.

      Сусідка, що постійно спостерігала за своїми сусідами (Фані завжди припускала що та пані – надсекретний агент податкової, що відстежує, хто живе краще, за свою манюню заробітну плату), побачила як та, як там її ім’я, як лікарня, вийшла з під’їзду із валізою. На дівчині був лляний салатовий сарафан. Сусідка фиркнула, ото живе у столиці і не знає, що зараз інші кольори у тренді!

      Павло нічого про модні тренди не знав. Він радісно вистрибнув до коханої зі своєї світлої автівки.

     - О, салатовий тобі теж личить, - констатував наречений. Фані сором’язливо опустила вії – вона таки не збрехала татові!

      Павло поставив валізу в багажник.

      - Сподіваюся, ти взяла свої водійські права?

     - І не сподівайся - взяла, - посміхнулася дівчина, застібуючи пасок безпеки.

     - Добре, зможу пити алкоголь не вдома, а ти мене відвозитимеш додому.

     - То, я збираюся взяти шлюб з алкоголіком? - Удавано перелякано дівчина розкрила свої прекрасні сині очі.

     - А я так сподівався, що ти купишся і мені не потрібно буде переживати за своє авто. Хоча, маю визнати, вчора ти мене приголомшила.

    - Це тому, що ти – консерватор. Твоя сестра мабуть давно має авто.

    - Ага, - але у неї автомат. Тобто, коробка-автомат, а не зброя.

    Разом із тітонькою Квіткою на дивані знову сидів пан Кестрел.

    - О, наші таємні молодята, - встав пан Кестрел. – Феофанія, як завжди прекрасна. Ні, не ревнуй, Павле, я не по цих справах.  Ви вже бачили новини? - Запитав він, коли трохи ошелешені Фані та Павло всілися за стіл.

     - Не розумію, куди зараз дивиться Управління, якщо журналісти рознюхали що той, як його…. Йорік був їхнім агентом.