Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Присягнись, що моя, Поліна Ендрі 📚 - Українською

Читати книгу - "Присягнись, що моя, Поліна Ендрі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Присягнись, що моя" автора Поліна Ендрі. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24 25 ... 44
Перейти на сторінку:
18

Я стою під прохолодними струменями вологи, що раптом вирішили наступної хвилини перетворитися з дрібних спокійних крапель води, що падають з неба, у справжнісінькі безжальні стріли зливи. Шум дощу заглушає вітер, що піднявся в повітря.

Здається, десь позаду відчинилися вхідні двері.

- Елайно, - я не реагую, чуючи тихий поклик Блейка. Тим часом дощ зростає. - Елайно! Повертайся до будинку.

Я навіть не розвертаюсь.

- Пішов ти, - ціжу собі під ніс і продовжую шукати машину. Сльози так і застилають очі, змішуючись із дощем і я зло скидаю з щік вологу. Вже другий водій відхилив замовлення через погодні умови. Шукаю іншого. Але через вологі пальці та мокрий екран, ледве потрапляю по сенсору. Ну ж бо!

Я чую, як позаду голосно грюкають вхідні двері і Блейк швидко спускається вниз сходами. Смачно вилаявшись, він наближається і різко смикає мене до себе за лікоть. Дощ раптом припинив зрошувати мою голову.

- Елайно, - наші очі зустрічаються і я помічаю, що опинилася поряд із ним під парасолькою. - На вулиці злива, а ти вже встигла промокнути до нитки.

- Не варто зображати уявну турботу, - крізь зуби вимовляю я. Різко висмикую свій лікоть з його руки та повертаю увагу до телефону. - До мене вже їде таксі.

Рикнувши, Блейк з якимось злим завзяттям вириває телефон у мене з рук ще перш ніж я встигаю закінчити. З губ зривається обурений звук. Рот Блейка викривляється зухвалою посмішкою, коли він дивиться у мій телефон.

- Так, я бачу.

Він піднімає на мене трохи глузливий погляд і віддає мені телефон. Вразившись, я беру його назад, суплюсь і опускаю погляд у мокрий екран. Замовлення прийняте. Таксі буде не раніше, ніж за півгодини. Та що ж це таке, а?

- Гаразд, пробач, - раптом тихо вигукує Блейк, видихаючи. – Я погарячкував. Давай ти повернешся і ми спокійно все обговоримо, як дорослі люди.

Голос його просякнутий впевненістю, маленьким занепокоєнням і легкою хрипотою. Я здивовано розгортаю погляд, дивлячись у його очі. У них і справді хлюпається невеликий шматочок провини. Бачу, що він справді шкодує, що наговорив мені. У грудях тліє дивна надія, але я відразу гашу її. Подув голосно вітер, ноги затремтіли від різкого потоку повітря, долоня підниває через дрібний удар об дверний одвірок, і я справді замерзла... Нерозумна, нерозумна Елайна.

- Добре, - погоджуюсь я, опускаю затиснутий телефон у долоні, і взявши у нього парасольку, швидким кроком перебігаю сходами до будинку.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 23 24 25 ... 44
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Присягнись, що моя, Поліна Ендрі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Присягнись, що моя, Поліна Ендрі"