Читати книгу - "Гострі грані кохання, Ванда Трезор"

Я не встигла відповісти.

- О, які люди! Світланко, чи це ти? Сто років не бачилися!

Я почула осоружний голос і здригнулася, мене наче холодною водою обдало. Все почалося здаватися дратівливим, надмірно гамірним, діти кричали верескливо та неприємно. Закрутилося в голові, хотілося кудись бігти, втікати, геть від цього голосу.

Максим стиснув мою долоню, і я трохи прийшла в себе. Озирнулась і побачила колишнього, красеня-чоловіка, мрію всіх жінок. Він не змінився. Тільки очі стали колючіші і погляд якимось… розпачливим, чи що.

- Привіт, - рівно сказала я, - з Новим роком.

- А ти, я бачу, часу не втрачала, вже знайшла собі бойфренда. Ти дивись, чоловіче, вона тільки з виду сумирна, а насправді та ще хвойда!

Максим піднявся. Він був на голову вищим за колишнього. Чи за голосом, чи якимось інтуїтивним чуттям він зрозумів, де той стоїть, ступив крок, простягнув руку, схопив його за комір і з розмаху вдарив в обличчя. Колишній упав, зарепетував, схопився за ніс і почав кликати поліцію. Бити мене, слабшу, він міг, а дати відсіч сильнішому - боявся. Шакал.

Обличчя Максима було незворушним, тільки жилка на скроні билася швидко-швидко.

- Ніколи, чуєш, ніколи я не дозволю ображати мою жінку! Геть звідси, погань, і щоб я тебе ніколи більше не бачив біля нашої сім'ї! Ти зрозумів? - він спитав це тихо, наче у простір перед собою, але колишній почув, засичав, піднімаючись із землі.

- Та ну вас, божевільні якісь! Поліція, де поліція? Я привітати зі святом хотів. Та ну вас!

Він іще щось лементував, стрибаючи біля нашого столика, проте не підходячи близько, але я не звертала на нього уваги. Він був жалюгідним і бридким. Мій страх кудись зник. Я бачила тільки Максима. Мого Максима. Він простягнув мені руку, я вклала свою, і ми пішли за Мірою, яка якраз зосереджено сповзала зі свого смішного оленя.

******

Психолог дивився на Даруму і мовчав. Дарума дивився на психолога обома очима і теж мовчав.

- У мене зникли панічні атаки. Сьогодні ми з Мірою їдемо зустрічати Максима в аеропорт. Йому зробили операцію на очах у Німеччині, і вона пройшла успішно. А новорічний настрій, лікарю, він не зникає! Він зі мною завжди!

Перед ним сиділа щаслива жінка з новорічним настроєм, який обернувся коханням.

_______________

Щиро вам вдячна за коментарі та сердечка! ❤️❤️❤️

Кінець