Читати книгу - ""Каселона". Криза адаптації, Олена Гриб"

– Чим більше я на тебе дивлюся, тим менше вірю в нашу нову надпрогресивну і ще більш ненормальну теорію, – сказав похмуро. – Твій організм перебудувався, але не кардинально. Ти відростив тримули, а чи відростив мозок?

Тримули нтарі-дато можуть регенерувати за лічені дні, внутрішні органи – за тижні, пошкоджений мозок – за місяці. Чисто технічно й за сприятливих умов я міг виростити його з нуля (точніше, оновити повністю) за три місяці. Але жодна відома світові розумна істота не сформує за три місяці повноцінну дорослу свідомість. Якою б оболонкою я не був, що б я не відчував, чого б я не хотів, я був насамперед штучним інтелектом.

І я міг писати. Руками. За допомогою авторучки або клавіатури. В минулому, коли я вводив або роздруковував текст безпосередньо з голови, писемність здавалася мені безглуздою. Тепер я радів як дитина, отримавши спосіб спілкування.

«Що за теорія?» – запитав насамперед.

– Сам як думаєш? Твоя електроніка здохла, але ти живий і не на рівні немовляти, – відповів Райс. Я тільки зараз зрозумів, що вперше в житті він говорив зі мною не як із меблями. – А може і на рівні, хто тебе знає? – Він не прогаяв момент для уїдливості. – Можливо, твоя штучна особистість скопіювалася в мозок нтарі-дато і розвиватиметься за своїми особливими правилами. Можливо, ти назавжди залишишся таким, яким є. Можливо, деградуєш. У будь-якому разі без допоміжних імплантів ти як рухливий овоч із поганою координацією. Виявляється, твої м'язи не пристосовані до звичайних навантажень. Ну чи ти – лінива свиня, – як припечатав капітан.

Хоч у цьому я був із ним згоден. Проблеми з рухом у мене виникли через малу активність і, ймовірно, перебудову нервової системи. Це я збирався виправити самотужки.

«Я кіборг?».

– Хрін тебе знає. Технічно ні, у плані розвитку – так. Але можеш спробувати нас переконати. Ми будемо лише раді.

«Я під контролем?».

– Ти про нашийник із електрошокером? Без образ, але він буде на тобі, доки ми не розберемося, чого від тебе чекати. Запобіжний захід, не більше того.

«Я щось краще, ніж кіборг?».

– Ти – одна з тих незрозумілих фіговин, які обожнює Ка-тя, – посміхнувся капітан. – Поки їй цікаво, я теж задоволений. Було б, звичайно, краще, щоб ти заговорив з нами без транслятора… Але твій мовленнєвий апарат не підтримує нашої мови, можеш і не намагатися.

«Я вас розумію».

– Вітаю, ти унікальна консерва з хорошим слухом, але я це вже казав, хіба ні?

«Я не повноцінний нтарі-дато».

– Та невже? Ніколи б не помітив, що на «Каселоні» ще одне трикляте ГМО.

– А як же мої сни? Генетична пам'ять не могла дати мені спогади про систему Кві, – прохрипів я, забувши про клавіатуру.

Втім, розбірливо пролунали лише голосні.

Райс скривився.

– Кві? – припустив невпевнено.

«Сни про Кві», – написав я, хоча це не мало сенсу.

Я не міг пам'ятати далеке минуле чи фантазувати про нього. Я навіть ніколи не цікавився історичною темою Нтарі-Дато!