Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Неможливий романс, Мартіна Зоріна 📚 - Українською

Читати книгу - "Неможливий романс, Мартіна Зоріна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Неможливий романс" автора Мартіна Зоріна. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 23 24 25 ... 88
Перейти на сторінку:

На цей час Катерина працювала менеджером середньої ланки в консалтинговій фірмі свого батька. Вона брала участь в розбудові сімейного бізнесу та керувала кількома благодійними фондами своєї матері. Займалася фотографією та йогою і шалено любила подорожувати. Життя в Острозької було розписане по годинах, а майбутнє — спроєктовано до дрібниць. Навіть одруження із сином батькового партнера заплановано заздалегідь та відбудеться наступного року восени. А наші стосунки та короткі зустрічі — тимчасові. Й лише задля розваги та зняття стресу.

Катерина зняла із мене верхній одяг та провела до спальні. Тут панувала романтична атмосфера: звучала легка музика, навколо були розставлені свічки, а в повітрі витав солодкий аромат квітів. На комоді біля стіни знаходилась охолоджена пляшка з вином та два келихи. А ще тарілка із полуницею в шоколаді.

— Бачу, що ти готувалася, — мій погляд блукав по кімнаті й зупинився на обличчі Каті.

— Звичайно, — дівчина підштовхнула мене вперед й запропонувала присісти, — Ми ж домовлялися про зустріч.

Катерина лукаво усміхнулась й кількома жестами рук, розв’язала вузлик на поясі халату. І я зміг побачити спокусливий мереживний комплект спідньої білизни, котрий прекрасно підкреслював апетитні форми дівчини.

— Вина? — запропонувала Катерина.

— Можна.

Сьогодні я вирішив не сідати за кермо й скористатися послугами таксі. Якщо вже розслаблятися, то на повну. Напруження досі блукало по моєму тілу й було вкрай необхідно знайти йому вихід.

— Чудово. У мене є пляшечка французького. Нещодавно одна вдячна клієнтка подарувала. З самого Парижа привезла.

Французьке вино виявилось досить таки непоганим на смак. Відчувалися терпкі нотки винограду та легкий запах фрукту.

Катерина вже встигла скинути халатик й продефілювати, наче справжня модель, з тарілкою полуниці в руках. Присіла поруч й почала звабливо поїдати ягоди. Її погляд горів, а губи розпливалися в посмішці. Я уважно слідкував за її діями, поступово збуджуючись. Теплі хвилі жадання прокотилася по всьому тілу, зосередившись в одній точці внизу. А коли Катя припала губами до моїх вуст, напруга досягла свого апогею. Язик дівчини проник в мій рот, запрошуючи у свій світ.

Поцілунки були короткими та доволі запальними. Вони хвилювали й розбурхували кров. Руки самі ожили та вже блукали по фігурці дівчини, спускаючись щоразу нижче. Катерина лише тихесенько охала, вигинаючись в моїх обіймах. Захотілося всього і відразу.

— Ти якийсь напружений, — кокетливо мовила дівчина, розстібаючи гудзики на моїй сорочці.

— Що пропонуєш?

— Викинути непотріб із думок і довіритися мені, — її солодкий голосок проник у свідомість. Імпульси жадання продовжували атакувати моє тіло.

Я схопив дівчину за зап’ястя та потягнув на себе. Торкнувся рукою її шиї, плавно опускаючи долоню вниз, стягуючи бюстгальтер. Дівчина охнула й прикрила від задоволення очі. Через кілька секунд я зняв із себе сорочку. Вона полетіла на підлогу, а слідом за нею бюстгальтер та трусики Катерини.

***

 Після шаленого й пристрасного дійства Катерина відправилась до ванної кімнати, а я вирішив замовити їжу в одному із моїх улюблених ресторанів. За весь цей сумбурний день, я так і не зумів нормально ані пообідати, ані повечеряти. Їсти в цілковитій тиші не захотілося, і я вирішив залишитись.

— Ти залишаєшся? — Катерина вийшла із ванної в одному махровому рушнику. Її мокре волосся було розкидане по плечах.

Дівчина виглядала доволі привабливою та спокусливою, що в мені знову прокинулось бажання. А може воно нікуди не зникало?

— Так, і вже встиг замовити їжу.

Катерина здивовано припідняла рівно нафарбовану брівку й прикусила нижню губу.

— Зустрінеш кур'єра, поки я освіжусь? — Катя кивнула й мовчки підійшла до шафи-купе.

— Ось, тримай. — Вона жбурнула у мене рушника.

— Дякую.

Тепла вода струмками стікала по тілу, огортаючи його серпантином легкості та свіжості. Я опустив голову та впершись рукою в стіну, закрив очі. Напруження досі нікуди не зникло. Воно лише зачаїлося десь глибоко в душі й чекало моменту аби знову вистрілити. Тільки-но я закривав очі, як переді мною з’являвся образ сірої мишки з ліфта, змушуючи моє серце та тіло гарячково смикатися. Її шоколадні вири ввижалися мені повсюди, переслідуючи. Чому?

Я не розумів, що коїться із моїм мозком та моїми відчуттями. Все навколо здавалося не таким, як раніше. І це дратувало з кожною хвилиною все більше. Навіть розваги з Катериною не задовільнили мене. Попри те, що все було чудово, як зазвичай. Та навіть дівчина відчула мій незвичний стан. Вона образилась, хоча й не стала говорити про це. Однак, я бачив це невеличке розчарування та злість в її очах, коли ледь не назвав її чужим ім’ям.

 

1 ... 23 24 25 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Неможливий романс, Мартіна Зоріна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Неможливий романс, Мартіна Зоріна"