Читати книгу - "Поворот долі, Hevi"

   Через хвилину я вже про все забула і сама почала відповідати на його поцілунки. Як же добре коли він поруч, надзвичайно тепло, спокійно і затишно...

   - Сподіваюся ти нарешті заспокоїлася? І тепер можемо спокійно випити ліки і йти відпочивати?

    Він торкнувся мого лоба і сказав: 

   - Оль, ти вся гориш, я зараз принесу термометр, а ти давай швиденько пий ліки.

   Олег пішов до комоду по термометр, а я дивилася на нього і посміхалася. Хоча про цю гадюку я не забула і обіда десь глибоко в душі ще на нього є, але так приємно, що він зі мною, і хвилюється за мене, можна хоч один день побуду щасливою, трохи насичуся ним і тоді прожену, а зараз на це у мене просто немає сил , ні бажання.

   Я випила ліки та поміряла температуру, знову піднялася і була тридцять дев'ять і п'ять. Олег накрив мене ковдрою і ще одіялом, а я почуваю себе як сніговичок який топиться, тільки із сала - саловичок.

   Надзвичайно щаслива, незважаючи на хворобу і погане самопочуття, засинаю в обіймах коханого чоловіка, що може бути краще...

Дякую всім за підтримку і вподобайки. Мирної ночі.❤️