Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

Міхель... він став моїм найкращим другом. Він і Анхель, мої єдині й найнадійніші друзі. Весь час тримаю з ними зв'язок і покращую для них щит навіть зараз. А вони дають для моєї фірми пільги на купівлю сировини.

Міхель вчасно помітив, що на Меледіумі мені стало тісно, і я не можу повною мірою розвернутися. А мені хотілося реалізувати всі свої винаходи. Пам'ятаю, як Міхель мене вмовляв не боятися, а відкрити фірму на Феті. Він навіть грошей на її відкриття дав і перший час фінансував і допомагав порадами. А потім я зустрів Антуана Маркса і справа пішла в гору дуже швидко. Через кілька років я вже повернув йому борг. Хоча мій друг і упирався як міг.

Міхель мене підтримував навіть в особистому житті, коли я зустрів свою Анет. Він радів за нас як за себе, коли в нас народилася донька. Ще й сміявся, коли я від самого народження малечу тягав із собою на роботу. Казав що вона теж буде винахідником, як і її батько.

Друг усі ці роки допомагав мені знайти сестру. Я не вірив, що вона загинула, але не міг зрозуміти, куди пропала моя улюблена сестра. Я навіть на її честь хотів дочку назвати, щоправда дружина наполягла на імені Ізабелла. А з дружиною я намагаюся не сперечатися, вона моє сонце і світло в цьому житті.

І ось зараз ми мали летіти на курорт відзначати нашу річницю весілля. Загалом Міхель знайшов мою сестру, точніше інформацію про неї. Він сам був у шоці — виявилося, що це моя Магбет здала своїх батьків. І все через те, що вони їй заборонили зустрічатися з хлопцем із прийшлих. Думаю, батьки просто розуміли, що вона зв'язалася з бандитами, і хотіли її надоумити. Одразу згадав, як батько намагався їй втовкмачити, що це погані люди, і вона обпечеться. Але вона розлютилася на батька до тієї міри, що зрадила його і свій народ.

А найкумедніше, що варто було мені дізнатися про зраду сестри, як вона зателефонувала мені... Першу мить я як дурень зрадів, побачивши її живою. Але жадібність у погляді мене миттю протверезила. Це була вже не моя сестра, а тільки її оболонка. Хоча не сперечаюся, вона так само гарна. Але ця не та мила дівчина, якою я її пам'ятаю, для мене моя сестра померла. Одразу після розмови з Магбет я вилучив її зі свого заповіту і залишив у ньому тільки мою маленьку Ізабеллу. Антуану я відвів роль гендиректора і солідну грошову суму".

Знав би батько, що його останні рядки збудуться так скоро. Я стану єдиною спадкоємицею, а Антуан гендиректором. Нижче в листі була фотографія, зроблена зі стоп-кадру з екрана, на ній була моя тітка.

— З такими родичами вороги не потрібні, — сказала я не голосно.

— Що сталося рідна? Що тебе так засмутило?

Я обійняла чоловіка і розревілася. Він мене дбайливо обійняв і погладив по спині. Потім забрав з рук телефон і сам прочитав повідомлення, при цьому не випускаючи мене з обіймів.

— Рома, ти маєш це прочитати.

Поки хлопці читали нотатки мого батька. Альфред мене заспокоював. Коли я перестала плакати, помітила як Роман уже з кимось телефоном спілкується, а дрон сам літає в повітрі. Не одна я користуюся таким зв'язком.

— Тепер багато чого стає зрозумілим, — сказав Рома, сідаючи до нас з Альфредом. — Ми з твоїм чоловіком багато думали, кому може бути вигідна твоя смерть. Іра Лістер просто пакостила. Ми зв'язувалися зі службами з Фети. Аварії, в які ти потрапляла, були швидко зам'яті. Пам'ятаєш випадок на скеледромі, на борту корабля? — Я кивнула, — вони теж до нього не причетні. Максимум що вони робили, це псували тобі нерви і намагалися шпигувати.

— Ви теж думаєте, що це моя тітонька постаралася?

— На 98%, — сказав Роман упевнено.

— Цікаво на що вона розраховує? Їй же не отримати корпорацію.

— Впевнена?

— Так, за заповітом зараз троє спадкоємців.

— Дай вгадаю, Альфред один із них? — я кивнула — Хто ще двоє?

— Антуан і Його Величність.

Роман закашлявся.

— Так, а я то думаю, чого замахи на короля почастішали, — це він сказав з усмішкою.

— Думаєте через мене?

— Усе може бути і не варто виключати. На Антуана не було замахів?

— Ні, але він раніше і не був у заповіті включений. Раніше йому батько тільки гроші заповідав і залишав за ним посаду.

— Найімовірніше, якщо це її тітонька, — почав міркувати Альфред, — то вона не знає про зміну в заповіті.

— Та годі, — хмикнула я, — а спеціальний витік інформації.

— Я її перевіряв, там вказали тільки Його Величність і мене. І то про мене сказали просто наречений без імені та фото.

— Типу складно дізнатися, хто ти? Ти вже не раз потрапляв зі мною на фотографіях. Залишилося зрозуміти де тітонька, — сумно зітхнула я — і з ким вона зв'язалася.

— Не переживай, знайдемо. Хлопці вже працюють. Напиши, будь ласка, Міхелю, нехай він теж надішле інформацію на цю адресу, — мені її написали в листі на телефоні — якщо з Меледіуму допоможуть, буде добре.

Я швидко написала Міхелю прохання і відправила. За хвилину отримала лист у відповідь. Моє прохання прочитали і пообіцяли допомогти найближчим часом.