Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

.

За це доведеться заплатити певну ціну.

Ви можете відмовитися від винагороди, яку отримували раніше. Це залежить від вашої волі та думок.

. =

У Одрі більше не було жодних сумнівів. Після хвилини мовчання вона урочисто кивнула.

,

Так, пане дурень.

.

Погляд Кляйна зупинився на Алжирі.

.

Ви дізнаєтеся, в чому полягає ваша місія, з часом.

.

Кляйн вже передбачив відповідну сцену.

=

Не чекаючи, поки Алджер заговорить, він продовжив: «Ви можете принести Скіпетр Бога Моря, але в цей період часу всі молитви віруючих Бога Моря будуть перенесені на Сонце, прямо вказуючи на мене.

= ,

Хоча Алджер все ще не міг точно здогадатися, в чому полягає його місія, у нього вже було неясне передчуття. Трохи подумавши, він відповів прямо: "Так, пане дурень".

.

Кляйн відвів погляд і озирнувся, перш ніж повільно сказати: "Після цього, в перший понеділок після обіду кожного місяця, ви все ще можете зібратися тут, але скликання не буде".

.

Якщо вам потрібно провести приватну міні-дискусію, помоліться заздалегідь і дочекайтеся відповіді.

.

У цей момент Дурень Кляйн заплющив очі і сказав: «Давайте закінчимо сьогоднішню зустріч тут».

Члени Таро-клубу не могли не відчувати неприємного почуття смутку. Здавалося, що грандіозний бал добігає кінця.

=

Вони одночасно встали і урочисто вклонилися в кінці довгого строкатого столу.

.

Твоя воля – це наша воля.

Кляйн почекав, поки вони закінчать говорити, перш ніж він розвіяв свій контроль над ними. Він дивився, як багряне зоряне світло розсіювалося і швидко падало.

=

Подивившись на сцену кілька секунд, він чаклував над жовтуватим пергаментом і темно-червоною авторучкою.

,

Трохи подумавши, Кляйн просто написав

. ,

Шановний пане Азік!

= ,

З якихось складних причин я можу довго спати. Вибачте, але, можливо, я довго не зможу написати вам листа

=

Лише цим реченням Кляйн зупинився і змусив ручку зникнути.

— .

Хоча він чаклував над цим аркушем паперу, з його нинішнім статусом, рівнем і силою, він міг підтримувати його понад сто років, навіть якщо він був принесений у зовнішній світ.

, =

Він знову заплющив очі, викликав мідний свисток Азіка і засурмив.

=

У той же час він зняв деякі обмеження, які виходили із замку Сефіра.

=

З'явився посланець-скелет, і кожна кістка в його тілі сильно тремтіла, наче будь-якої миті впаде.

=

Якби не лист, який передав Кляйн, він міг би впасти ниць.

=

Після того, як посланець-скелет отримав листа і поспіхом покинув замок Сефіра, Кляйн потер скроні.

, ; .

Це сталося не тому, що воля Целестіального Достойного вже вирвалася зі стану Його вічного сну, і не тому, що він відчував біль від збереження своєї ясності; Це була просто звичка.

.

Кляйн повільно відкинувся на спинку стільця і зітхнув.

=

По обидва боки довгого строкатого столу з'явилися Джастіс Одрі, Повішений Елджер, Сонячна Вишка, Чарівник Форс, Місячна Емлін, Каттлея-відлюдник, Зоряний Леонард і Суд Сіо в тому порядку, в якому вони приєдналися до Клубу Таро.

, =

Але цього разу вони виявилися не справжніми. Це були лише проекції. Вони більше не здавалися розмитими, відкриваючи свої образи з пам'яті Кляйна.

=

Незабаром після цього з'явилися нові цифри. Вони були

; ; - , ; - -; ; ; ; - ; - ; ; ; ;

Зрілий чоловік з спадаючою лінією росту волосся з глибокими очима; прекрасна відьма з синіми тінями і червоними рум'янами; чоловік середніх років з чорним волоссям, змішаним зі сріблястим, голос його був незвично гучним і дзвінким; жінка років сорока з коротким волоссям до вух; юнак, який грав у телефон, поїдаючи делікатеси; щаслива панночка, яка весь час хихикала; державний службовець, який виглядав старшим за свій вік з високою лінією волосся; молода дівчина, одягнена в старомодну спідницю, яка зосередилася на техніці; лялькоподібна дама з блідим обличчям; вчитель з м'якими рисами обличчя і бронзовою шкірою; дитина, що облизує морозиво; пані з чотирма головами; і старійшина, який серйозно дивиться на рахунок

= =

Вони або сиділи, або стояли, збираючись поруч зі знайомими. У мерехтливому світлі свічок на довгому столі вони обговорювали різні речі, стежили за музикою і танцювали.

.

Кляйн мовчки спостерігав за жвавою сценою, коли вираз його обличчя поступово пом'якшав.

=

Через невідомий проміжок часу він підвівся, пройшов крізь них і пішов у глибину цього простору.

=

За ним згасали і зникали постаті, світло свічок і музика.

.

Побачивши дивні двері світла над сірувато-білою хмарою, Кляйн поманив до себе чарівне дзеркало Арродес.

, -.

У цей момент прозорі або непрозорі черв'яки та комахи, які скупчилися разом, утворюючи сферичні вогні в дивних дверях світла, стали блакитно-чорними.

.

Це було схоже на товстий шар туману, через який не можна було розгледіти, що було за дверима.

= =

Після того, як Кляйн приїхав, він не відразу увійшов. Йому здавалося, що за дверима є надзвичайно жахливе чудовисько, яке чекає, щоб зжерти його.

Він підвів голову і подивився на прозорі кокони, що висіли над дверима світла. Він подивився на сучасних людей з різним кольором шкіри всередині коконів.

=

Заплющивши очі, щоб відчути їх, Кляйн підняв праву руку і зімкнув п'ять пальців.

. =

Кокони тріснули, коли люди всередині перетворилися на цятки світла. Вони вилетіли із замку Сефіра і приземлилися в реальному світі, в тіла тих, хто щойно загинув.

=

Зробивши це, Кляйн опустив голову і подивився на чарівне дзеркало в руці.

?

Вам страшно?

Водяне світло на поверхні стародавнього срібного дзеркала закружляло, і бліді слова окреслювалися самі собою

.

Ні.

,

У наступну секунду Арродес поставив власне запитання за правилами

, ?

Великий Учителю, ти боїшся?

.

Куточки рота Кляйна сіпнулися.

.

Так.

, - =

Сказавши це, він зробив крок уперед з чарівним дзеркалом у руці і пішов до блакитно-чорного туману посеред дивних дверей світла, що проходили крізь них.

.

Його постать зникла за дверима, за якими ховалося невідоме.

.

Потріскані кокони все ще м'яко погойдувалися.

1391 -

Володар таємниць - Глава 1391 - Обличчям до І

1391

Розділ 1391 Обличчям

.

У темно-синіх хвилях, які, здавалося, ніколи не припиняться в Берсерковому морі, Майбутнє було схоже на листок, який іноді підкидався високо вгору, а іноді падав униз.

,

У цих водах ще перебувало кілька піратських кораблів, які курсували. Вони звикли до таких ситуацій і вважали,