Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

Бо я не прийшов кликати праведних до покаяння, а грішників.

14 Тоді підійшли до нього Іванові учні та й кажуть: Чого постимо ми й фарисеї, а учні твої не постять?

15 Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.

16 До одягу ж старого ніхто не вставляє латки з сукна нового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.

17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть. А вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й інше збережене буде.

18 Коли він промовляв це до них, підійшов ось один із очільників, вклонився йому та й каже: Дочка моя ось померла. Прийди, поклади свою руку на неї, і вона оживе.

19 І підвівся Ісус, і пішов з учнями за ним.

20 І одна жінка, що дванадцять років хворою на кровотечу була, підійшла ззаду і доторкнулася до краю одягу його.

21 Бо вона промовляла про себе: Коли хоч доторкнуся одягу його, то одужаю.

22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Не бійся, дочко, твоя віра врятувала тебе! І одужала жінка з тієї миті.

23 А Ісус, як прибув до господи того очільника, побачив дударів та юрбу голосільників,

24 сказав: Відійдіть, не померло дівча, а спить. І глузували з нього.

25 А коли народ випровадили, він увійшов, узяв за руку дівчину і вона встала!

26 І чутка про це розійшлася по всьому тому краю.

27 Коли ж Ісус звідти повертався, ішли за ним двоє сліпих, що вигукували: Змилуйся над нами, Сину Давидів!

28 І коли він до хати прийшов, підійшли до нього вони. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що я можу зробити це? Кажуть до нього вони: Так, Пане.

29 Тоді він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Хай станеться вам згідно з вашою вірою!

30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо: Глядіть же, щоб ніхто не довідався про це!

31 А вони відійшли, та й розголосили про нього по всьому тому краю.

32 Коли ж ті виходили, то ось привели до нього чоловіка німого, що був біснуватий.

33 І як демон був вигнаний, німий став розмовляти. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!

34 Фарисеї ж казали: Виганяє він демонів силою князя демонів.

35 І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи новину про царство та зцілюючи всякі недуги й немочі.

36 А як бачив людей, виявляв милосердя до них, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.

37 Тоді він казав своїм учням: Жниво справді велике, та працівників мало.

38 Тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво своє він працівників вислав.

Вiд Матвiя 10

1 І скликав він дванадцятьох своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб зцілювали всякі недуги та немочі.

2 А імена дванадцятьох апостолів такі: перший Симон, що кличуть Петром, Андрій, брат його, Яків, син Зеведеїв, Іван, брат його,

3 Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій, Яків, син Алфеїв, Тадей,

4 Симон Кананіт та Юда Іскаріот, що й видав його.

5 Цих дванадцятьох Ісус послав, наказавши їм: На шлях до поган не ходіть і до самарійського міста не входьте,

6 а йдіть спочатку до втрачених овець оселі Ізраїлевої.

7 А ходячи, проповідуйте, що наблизилося царство небесне.

8 Зцілюйте хворих, воскрешайте померлих, очищуйте прокажених, виганяйте демонів. Ви даремно дістали, даремно й давайте.

9 Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,

10 ані торби в дорогу, ані змінного одягу, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий працівник своєї поживи.

11 А як зайдете в місто якесь чи в село, то довідайтеся, хто там гідний, і там перебудьте, аж поки не вийдете.

12 А входячи до оселі, вітайте її, промовляючи: Мир оселі цій!

13 І коли буде гідною та оселя, хай зійде на неї ваш мир, а як ні, то мир ваш хай до вас повернеться.

14 А як хто вас не прийме і ваших слів не послухає, то виходячи з будинку чи з міста того, обтрусіть порох з ніг своїх.

15 Поправді кажу вам, що легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому!

16 Оце посилаю я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.

17 Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас та по синагогах своїх бичувати вас будуть.

18 І до правителів та до царів поведуть вас за мене, на свідчення їм і поганам.

19 А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що казати, тієї години буде вам дане, що маєте ви казати,

20 бо не ви промовлятимете, а дух Батька вашого в вас промовлятиме.

21 І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть проти батьків і вбиватимуть їх.

22 І за ім'я моє будуть всі вас ненавидіти. А хто витримає аж до кінця, той буде врятований.

23 А коли будуть вас переслідувати в одному місті, втікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.

24 Учень не більший за вчителя, а раб — понад пана свого.

25 Доволі для учня, коли буде він, як вчитель його, а раб — як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря оселі, скільки ж більше назвуть так хатніх його!

26 Але не лякайтеся їх. Нема нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.

27 Що кажу я вам потемки, кажіть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах.

28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може, але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.

29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю з них ні один не впаде без волі Батька вашого.

30 А вам і волосся все на голові пораховано.

31 Отож, не лякайтеся, бо варті ви більшого за багатьох горобців.

32 Отже, кожного, хто мене визнає перед людьми, того перед небесним Батьком моїм визнаю й я.

33 Хто ж мене відцурається перед людьми, того й я відцураюся перед небесним Батьком моїм.

34 Не думайте, що я прийшов, щоб мир на землю принести, я не мир принести прийшов, а меча.

35 Я ж прийшов розділити сина з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.

36 І ворогами людині стануть рідні її!

37 Хто більше, як мене, любить батька чи матір, той негідний мене. І хто більше, як мене, любить сина чи дочку, той мене негідний.

38 І хто не візьме свого хреста, і не піде за мною слідом, той негідний мене.

39 Хто душу свою зберігає, той втратить її, хто ж за мене втратить душу свою, той знайде її.

40 Хто вас приймає, приймає мене, хто ж приймає мене, приймає того, хто послав мене.

41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду, як пророк, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду, як праведний.

42 І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем води холодної, поправді кажу вам, той не втратить нагороди своєї.

Вiд Матвiя 11

1 І коли Ісус перестав навчати дванадцятьох своїх учнів, то пішов звідти по їхніх містах вчити та проповідувати.

2 Почувши ж Іван у в'язниці про справи Христові, послав через учнів своїх,

3 щоб його запитати: Чи ти той, хто має прийти, чи чекати нам іншого?

4 Ісус же відповів їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите:

5 Сліпі прозрівають, криві ходять, стають чистими прокажені, чують глухі, померлі встають і вбогим звіщається добра новина...

6 І щасливий той, кому не стану я спотиканням!

7 Як вони ж відійшли, Ісус про Івана став розмовляти з народом: На що ви ходили в пустелю дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?

8 Чи може на людину, у м'який одяг одягнуту? Адже ті, хто носить м'яке, по палатах царських.

9 Нащо ж ви ходили туди? Може побачити пророка? Так, кажу вам, навіть більше, як пророка.

10 Бо це той, що про нього написано: Ось перед обличчя твоє посилаю свого посланця, який перед тобою дорогу твою приготує!

11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у царстві небесному є більший від нього!

12 Від днів же Івана Христителя й досі царство небесне здобувається з зусиллям, і хто докладає зусилля, оволодіває ним.

13 Усі бо пророки й Закон до Івана пророкували.

14 Коли ж бажаєте знати, то Ілля він, що має прийти.

15 Хто має вуха, хай слухає!

16 До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп'ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим:

17 Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...

18 Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має.

19 Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, він приятель митників і грішників. І справдилася мудрість у справах своїх.

20 Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільше його чуд, що вони не покаялися:

21 Лихо тобі, Хоразіне, лихо тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі.

22 Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам!

23 А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до пекла зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони сталися, то лишився б він був по сьогоднішній день.

24 Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!...

25 Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю тебе, Батьку, Господе неба й землі, що приховав ти це від мудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.

26 Бо так, Батьку, тобі було до вподоби!

27 Передав мені все мій Батько. І Сина не знає ніхто, окрім Батька, і Батька не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син бажатиме відкрити.

28 Прийдіть до мене, всі втомлені та обтяжені, і я дам вам полегшення!

29 Візьміть на себе ярмо моє, і навчіться від мене, бо я тихий і серцем покірний, і знайдете спокій душам своїм.

30 Бо ж ярмо моє любе, а тягар мій легкий!

Вiд Матвiя 12

1 Якось у суботу Ісус переходив ланами. А учні його зголодніли були, і стали зривати колоски та їсти.

2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть йому: Он учні твої роблять те, чого не годиться робити в суботу...

3 А він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто були з ним?

4 Як він увійшов до Божої оселі, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто були з ним, а тільки самим священикам?

5 Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу в храмі, і невинні вони?

6 А я вам кажу, що тут Більший, як храм!

7 Коли б знали ви, що то є: Милості хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних...

8 Бо Син Людський Пан і суботі!

9 І вийшовши звідти, прибув він до їхньої синагоги.

10 І був там чоловік, що мав суху руку.