Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Іліада. Одіссея 📚 - Українською

Читати книгу - "Іліада. Одіссея"

368
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Іліада. Одіссея" автора Гомер. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 243 244 245 ... 291
Перейти на сторінку:
й учти. Бо тягне до себе людину залізо».

Так він сказав. Телемах же, послухавши любого батька,

15] Вмить гукнув годувальницю й мовив старій Евріклеї:

«Неню, затримай тим часом служниць у жіночих покоях,

Поки в комору я винесу батькову зброю прекрасну.

В домі без догляду вся вона зовсім поблякла від диму

З часу, як батька нема. А я ж іще був нерозумний.

20] Нині ж прибрать її хочу, де подих вогню не сягає».

В відповідь так годувальниця мовить йому, Евріклея:

«Синку, якби хоч тепер ти за розум узявся й почав би

Дбати про дім свій та про охорону майна піклуватись!

Хто ж, проте, піде з тобою тепер, щоб тобі посвітити?

25] Заборонив ти виходить служницям, а світять вони ж то».

Відповідаючи, так Телемах тямовитий промовив:

«Гість оцей піде. Не дам я без діла лишатись, хто збіжжя

З мірки черпає моєї, хоч був би й з далекого краю».

Так він промовив, у неї ж безкрилим лишилося слово,

І до покоїв залюднених двері вона зачинила.

Зразу ж підвівсь Одіссей із сином своїм світлосяйним,

Стали виносить вони і горбаті щити, і шоломи,

Й гострі списи. Ішла перед ними Паллада Афіна

Із золотим каганцем і путь їм чудово світила.

35] Раптом тоді Телемах до батька свойого звернувся:

«Батечку, диво я бачу велике очима своїми!

Стіни будинку, і сволоки, й балки прекрасні, й соснові

Бантини, й сохи високі, що їх підпирають, так ясно

Світяться перед очима, немов би вогонь десь палає.

40] Мабуть, хтось є тут з богів, що простором небес володіють».

Відповідаючи, мовив йому Одіссей велемудрий:

«Стримай думки ці, замовкни й нічого мене не розпитуй.

Завжди це так у богів, що Олімпом з віків володіють.

Отже, іди-но ти спати, а я вже тут сам залишуся,

45] Щоб і служебниць, і матір твою перевірити трохи -

Буде вона із сльозами розпитувать в мене багато».

Так він сказав. Телемах тоді вийшов з кімнати й подався

Із смолоскипом, що путь освітляв йому, прямо до спальні,

Де він лягав, коли сон наближався до нього солодкий.

50] На богосвітлу Еос дожидаючи, там і заснув він.

Сам у господі тим часом зоставсь Одіссей богосвітлий,

Смерть-бо всім женихам готував він з Афіною разом.

Вийшла тоді із покоїв своїх Пенелопа розумна,

Ще й не сама, з нею разом зійшли й дві служниці додолу.

55] Крісло поставили їй до вогню, там, де завжди сиділа,

Сріблом оздоблене всюди й слоновою костю, - усе це

Столяр Ікмалій робив, і підставку до ніг унизу він

їй приладнав. Руном покривалось те крісло великим.

В нього ж і сіла, ввійшовши сюди, Пенелопа розумна.

60] З верху служниці сюди поприходили білораменні

І почали прибирати столи, і недоїдків купи,

Й келихи всі, що пили з них мужі оті високодумні;

Повикидали з жаровень вуглини, що вичахли, й знову

Дров підкладали сухих, щоб тепліше було і світліше.

65] З лайкою на Одіссея накинулась вдруге Меланта:

«Що ж ти, приблудо, й до ранку тут будеш усім докучати?

Бродиш по домі всю ніч, на жінок хижим оком чигаєш?

Будь задоволений, злидню, вечерею й геть забирайся!

Бо як впечу головнею, то вилетиш зразу за двері!»

70] Глянув на неї спідлоба й сказав Одіссей велемудрий:

«От божевільна! Чого причепилася з люттю такою?

Чи не тому, що брудний я, що тілом свічу крізь лахміття

Й жебрати мушу по людях? До всього нужда приневолить!

Всі жебраки і старці такі уже люди нещасні.

75] В домі своєму і я між людей колись жив собі тихо

В щасті й достатку й не раз подавав подорожній людині,

Хто б то не був і з якою потребою він не зайшов би.

В мене і челяді досить було, і усього багато,

З чим у нас добре живеться і за що нас звуть багачами.

80] Все мені знищив Кроніон, - така вже була його воля!

Отже, коли б не позбутися, жінко, й тобі отієї

Вроди, що нею пишаєшся ти між служницями нині!

Та господиня щоб часом у гніві тебе не скарала

Чи Одіссей не вернувся б, - не втрачена ще ця надія.

85] А як загинув він справді й нема вже йому повороту,

То залишився по ньому, проте, наче дар Аполлона,

Син Телемах. А від нього ні одна в покоях жіночих

Не приховає провин своїх, - він-бо уже не дитина».

Так він сказав. Ці почула слова Пенелопа розумна

90] І, на імення гукнувши, служебницю лаяти стала:

«Ах, безсоромна ти, суко нахабна! Тепер цих мерзенних

Каверз тобі не втаїти, заплатиш за них головою!

Добре ти знала усе, тобі я сама говорила -

Маю цього я чужинця в господі своїй розпитати

95] Про чоловіка мого, за яким я сумую так тяжко».

Ключницю потім вона, Евріному, гукнула й сказала:

«Стільчик внеси, Евріномо, й руном застели його зверху,

Щоб посадить мого гостя, а він говорив би зі мною

Й відповідав мені, - хочу його розпитати докладно».

100] Так вона мовила, й та за хвилину внесла до кімнати

Стільчик обтесаний гладко й руном його зверху накрила.

Сів на ньому незламний в біді Одіссей богосвітлий.

Перша тоді почала говорить Пенелопа розумна:

«Передусім я, чужинче, тебе запитати хотіла б:

105] Хто ти і звідки ти родом? В якій виростав ти родині?»

Відповідаючи, мовив тоді Одіссей велемудрий:

«Жінко, із смертних про тебе ніхто на землі неосяжній

Злого не скаже. Слава твоя аж до неба сягає,

Так наче ти володар бездоганний, що в силі побожній

110] Багатьома мужами керує могутніми в правді

І справедливості, й родить у нього чорнозем пшеницю

Та ячмені, і дерева у нього плодами рясніють,

Множаться в полі стада, і рибу глиб моря приносить

Під керуванням його і народи під

1 ... 243 244 245 ... 291
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Іліада. Одіссея», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Іліада. Одіссея"