Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Мама для дочки рятівника, Ліліанаа 📚 - Українською

Читати книгу - "Мама для дочки рятівника, Ліліанаа"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мама для дочки рятівника" автора ліліанаа. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 54
Перейти на сторінку:
Розділ 20

АВЕНІР

Як тільки я зайшла в квартиру швидко написала повідомлення подрузі.

Я: Арія, привітик! Швидко їдь до мене, мені потрібна твоя допомога. - відповідь отримала відразу, люблю її, що ніколи не тримає непрочитане повідомлення.

Арія: Привіт, вже їду. - я кинула телефон на ліжко і підійшла до гардеробу. Відкривши двері я дістала всі можливі свої сукні.

Поки чекала Арію я знайшла свою улюблену сукню та одягнула. Вона була довгою із закритими плечами. Я почула дзвінок в двері і пішла відривати. Арія зайшла в квартиру і оглянула мене.

 - Авенір, а ти куди зібралася? - запитала вона і посміхнулася, ми пішли на кухню і я поставила чайник.

 - На побачення. - тихо сказала я.

 - Щоо? З ким? - вона з радощів підбігла і обняла мене, я засміялася.

 - Пам'ятаєш я тобі розказувала про чоловіка який врятував мене коли я тікала від Тарло? - я зробила нам чай і ми сіли за стіл.

 - Так, але ми з тобою й досі не знаємо хто це. - сумно сказала вона.

 - Цей чоловік Картер Дженкінс. - вона поперхнулася чаєм і глянула на мене.

  - Нічого собі в тебе рятівник. Відомий власник готелю "Рія" та співвласник з твоїм братом готелю "ЕйвА". - вона відпила чай і оглянула мою сукню.

 - Так з ким на побачення йдеш? - поцікавилася вона і поставила чашку на стіл.

 - З Картером. - сказала я, Арія застигла на місці. Вираз її обличчя не то, що в шоці був.. тут навіть не описати словами.

 - Ти жартуєш? Ти бачилася з ним раз в житті.. чи я чогось не знаю? - прискіпливо глянула вона на мене.

 - Арія, рідненька моя.. я тиждень вже живу у нього.. - сказала я і вона вибухнула. Ходила по кухні і задавала кучу питань.

 - ти живеш у Дженкінса? Тиждень? Як ви з ним зустрілися? Чому запропонував тобі жити у нього? Як він ставиться до тебе? Між вами щось було? Він тебе кохає? А ти його кохаєш? Господи, Авенір, чому я тільки зараз дізналася? - вона сіла і стурбовано глянула на мене.

 - Я все розкажу. - сказала я.

 - Я слухаю. - сказала вона і не зводила з мене свого прискіпливого погляду.

 - Після того як він мене врятував, ми зустрілися на відкритті готелю "ЕйвА", тоді я дізналася, що у нього є дочка. Я ще тоді пізнім вечором в готель йому під двері записку просунула, але він впіймав мене, я змогла втекти від його питань. Потім коли я повернулася в ЛА я ж працювала у дитячому центрі і там загубилася його дитина, я знайшла її. Через деякий час він мені телефонує, але він не мені повинен був подзвонити, а якомусь чоловікові. Потім я перекинулася словами з його донечкою і вона мене запросила на вечерю до них, я спочатку відмовилася, але коли Картер сказав, що я її засмутила. То дізналася їхню адресу у Девіда і поїхала до них, вже тоді я залишилася у них на ніч. Точніше я заснула поряд з Ейворі, а вже потім як мені сказав Картер він відніс мене в свою кімнату, сам спав на дивані. На ранок він запропонував мені працювати нянею для Ейворі, я й погодилася. Вже через декілька днів я приступила до роботи. Він навіть мені квіти подарував один раз, Арія він подарував мені ромашки, ти ж знаєш як я їх обожнюю. А Тарло завжди мені тільки троянди дарував.. Тиждень тому Тарло якось знайшов мене і викрав разом з Ейворі, поки Картер був на роботі. Але він в той же вечір нас врятував, Тарло вистрелив йому в плече і він досі має рану через мене. Саме тому Картер сказав мені пожити у нього. - вона уважно мене слухала, посмішка на її обличчі ставала все більшою з кожним моїм словом.

 - Що там у вас ще було? - зацікавлено спитала вона.

 - Коли я приїхала до них вперше як няня, Картер мене поцілував.. - сказала я і легко посміхнулася.

 - ЩОО? - викрикнула вона.

 - Сьогодні зранку він також мене поцілував і нас спіймала його мама. - промовила я і поправила лямку на плечі.

 - Авенір, мені здається ви будете разом. Очевидно, що ви симпатизуєте один одному. - вона посміхнулася і обняла мене.

 - Але якщо ти зібралася йти в цій сукні, то вона не підходить для побачення. Ходімо оберемо кращу. - вона взяла мене за руку і повела в мою кімнату. Арія підійшла до гори суконь на ліжку і стала їх переглядати.

 - Мені здається саме ця сукня одурманить Картера. - вона дала мені сукню нижче коліна, з неглибоким декольте довгими рукавами з чорної сіточки. Вона вийшла з кімнати, я глянула на своє відображення у дзеркалі і переодягнула сукню.

 - Арія. - покликала я її і вона залетіла в кімнату, чому я посміхнулася.

 - Авенір, та ти нереальна красуня. - я сором'язливо посміхнулася.

 - Дякую, думаєш йому сподобається? - запитала я провівши руками по талії і глянула на подругу.

 - Я впевнена в цьому. Зараз зробимо легкий макіяж і укладку. - я повністю довірилася Аріїї, вона зробила мені легкий нюдовий макіяж та легкі локони з мого довгого волосся. Коли ми закінчили я глянула на себе в дзеркало і посміхнулася.

 - Чомусь мені здається, що ти посміхаєшся не тому як класно ти виглядаєш, а тому, що тебе твій красунчик вже чекає. - я підхопилася і глянула на неї.

 - Як? Уже чекає? - я стурбовано глянула на неї.

 - Поки я тебе фарбувала тобі прийшло від нього сповіщення, що він вже тут. А ще його чудово видно з твого вікна. - вона посміхнулася. Я підійшла до вікна і справді побачила Картера.

 - Звідки він знає мою адресу? - я глянула на неї.

 - Вони з твоїм братом друзі, тому я впевнена, що він тут завдяки йому. - я знову глянула на Картера та перевела погляд на Арію.

 - Як я виглядаю? - я запитала її і вона засміялася.

 - Та ти красунечка, якщо він не скаже яка ти неймовірна. То він тобі не потрібен. - ми обидві посміхнулися.

 - Тоді я пішла. - я ще раз оглянула себе в дзеркалі і ми пішли до вхідних дверей спускаючись на вулицю. Коли ми вийшли з під'їзду обоє глянули на Картера, ми підійшли до нього і він посміхнувся дивлячись на мене.

 - Авенні, ти шикарно виглядаєш. - я відчула легкий рум'янець на щоках. Я хотіла подякувати, але мене зупинила Арія.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 24 25 26 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мама для дочки рятівника, Ліліанаа», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мама для дочки рятівника, Ліліанаа"