Читати книгу - "Колобок у пастці науки, Оксана Павелко"

- Я навіть не знаю. - почухав мавпа маківку - Мабуть, ти маєш рацію. Так і зроблю, а де ці зоопарки знаходяться?

- Я ж тобі сказав, люди тебе туди самі віднесуть. Ти лише не пручайся, а сам їм в руки дайся, і все.

На тому вони й порішили, і компанія друзів розділилася. Вівця, єнот, свинки й кролики пішли за Колобком в бік непроглядної темряви, а решта пішли в бік світла тисяч ліхтарів міста.

Поки мандрівники йшли до лісу та обговорювали свої плани й мрії, друга група, котра йшла до міста, потроху зменшувалися в кількості завдяки котам. Коти вирішили що їхня з Колобком домовленість діяла лише на території інституту, а за його межами ні хто, ні кому, ні чого не обіцяв. Природу котів не обдуриш, а гризунів на їхню думку і так багато.