Читати книгу - "Занадто гучна самотність, Богуміл Грабал"

Із початком шістдесятих атмосфера в Чехословаччині стає вільнішою, і тексти Грабала починають друкувати відкрито. У січні 1963 року виходить збірка оповідань «Перлинки на дні» [Perličky na dně], якою 49-річний автор дебютує для широкої публіки, а наступного року — «Вар’яти» [Pábitelé] (2003-го з’явилась українською в перекладі Юрія Винничука). Обидві книги добре приймає публіка та критика, режисери пропонують знімати за ними кіно. 1971 року Грабал пише роман «Я обслуговував англійського короля» [Obsluhoval jsem anglického krále] (2013-го з’явився українською теж у перекладі Юрія Винничука), опублікований уже в самвидаві. Після окупації Праги військами Варшавського договору ситуація змінилася для багатьох митців, і він не став винятком. Видання у підпіллі та за кордоном — це Грабал.

Тоді він уже дедалі більше живе за Прагою, в селі Керско, неподалік від Нимбурка, де пройшло його дитинство. Разом із ним живуть коти, десятки котів. Повернення і повторення — це теж Грабал.

1976 року письменник завершує книгу, «заради якої жив», — «Занадто гучну самотність». Вона виникла в трьох варіантах, один із яких віршований, поширюють (поки неофіційно) третій. У ній поєднуються захоплення філософією і досвід роботи в пункті прийому макулатури, оповідач-за-кухлем-пива й подорожі Прагою, любов до людей і безмежна віддаленість від них, легкість і нестерпність буття.

Із 1984 року офіційним місцем зустрічей Грабала з друзями, а пізніше ще й з видавцями та журналістами, стає празька господа «У Золотого тигра» (вулиця Гусова, 17). Місце, де п’ють пиво й розповідають історії, — це Грабал. Сьогодні ця господа, як і багато інших, згаданих, зокрема, у «Занадто гучній самотності», досі існує, до неї хочуть потрапити численні шанувальники письменника, але вона вміщає небагатьох — це камерне й водночас галасливе місце. Як і Грабал.

1987 року помирають брат і дружина, він почувається самотнім і покинутим, а його тексти починають звучати прощально. «Я людина, яка озирається на своє славне життя, що правильно стекло крізь пальці, і сповнюється віри в те, що існує життя вічне. […] Старий світ уже не йде від мене, навпаки — крокує назустріч. Зруйнований цвинтар — це тріумф світла. Моя присутність остаточно втрачена на користь regressus ad originem. Цей світ і для мене вже втрачений, і я повертаюся туди, де ще ніколи не був»[23]. Ще через десять років помер і він сам: випав із вікна празької лікарні, годуючи голубів. Схожа сцена є в одній із його книг. І це теж Грабал.

Він один із найпопулярніших і найперекладаніших чеських авторів у світі. Його тексти вивчають у школах як частину канону чеської літератури. Про нього вже багато написано, постійно з’являються нові публікації, та, попри це, феномен Грабала неясний і непрозорий. Як на мене, саме тому, що це без перебільшення геніальний письменник — складний, комплексний, неповторний, непізнаваний.

Ірина Забіяка

Інформація видавця

Літературно-художнє видання

БОГУМІЛ ГРАБАЛ

ЗАНАДТО

ГУЧНА

САМОТНІСТЬ

РОМАН

Переклала з чеської Ірина Забіяка

Випускова редакторка Алла Костовська

Літературний редактор Олександр Стукало

Коректорка Марія Горбач

Обкладинка та ілюстрації Валерії Печеник

Макет і верстка Михайла Федишака

ТОВ «Видавничий Дім „КОМОРА“»

вул. Кудряшова, 3, оф. 133, м. Київ, 03035

www.komorabooks.com

+38 044 221-05-84

komora.books@gmail.com

Свідоцтво ДК № 4588 від 31.07.2013

Формат 84 х 108 1/32.

Папір книжковий полегшений. Друк офсетний.

Ум. друк. арк. 7,56. Обл.-вид. арк. 3,9.

Наклад 2000 прим.

Гарнітура Alkes. Зам. № ЗК-008037.

Надруковано АТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“»

вул. Різдвяна, 11, м. Харків, 61011

www.globus-book.com

Свідоцтво ДК № 7032 від 27.12.2019

Богуміл Грабал

Г75 Занадто гучна самотність. Роман / Переклад із чеської Ірини Забіяки. — Київ, Видавничий дім «КОМОРА», 2024. — 144 с.

ISBN 978-617-7286-62-1 (укр.)

ISBN 978-80-204-2635-2 (чеськ.)

Тридцять п’ять років Гантя працює в пункті збору старого паперу. Кожного вечора рятує з щелеп свого гідравлічного преса книги, несе їх додому і наповнює ними свій будинок. За ці тридцять п’ять років він наносив дві тонни книг і мимохіть здобув освіту, тож вже й не знає, які думки його власні, а які він запозичив у Лао-цзи чи Канта, Шопенгауера чи Геґеля.

«Занадто гучна самотність» — найвідоміший роман класика чеської літератури Богуміла Грабала, лірична історія, у якій поєднались захоплення філософією і досвід роботи в пункті прийому макулатури, оповідач-за-кухлем-пива й подорожі Прагою, любов до людей і безмежна віддаленість від них, легкість і нестерпність буття.

УДК 821.162.3’06-31

Примітки

1

Коропи — традиційна чеська їжа на Різдво. — Тут і далі примітки перекладачки.

2

Вираз на позначення чеських політиків 1970-1980-х років, повністю залежних від дій Москви. Походить від реалії доби нормалізації — можливості взяти їжу на винос із робітничих їдалень.

3

Матєй Антонін Коніаш (1691–1760) — чеський проповідник, місіонер, цензор, єзуїт. Символ утиску чеської культури.

4

Міхаель Тонет (1796–1871) — німецький підприємець, столяр, дизайнер і винахідник меблів.

5

«Тузекс» — мережа магазинів у соціалістичній Чехословаччині, де можна було купити іноземні товари за спеціальну валюту.

6

Голешовіце — район у Празі біля річки Влтави. На іншому боці річки розташований район Лібень, де жив Богуміл Грабал.

7

Підбаба — район у Празі.

8

Цитата з тексту Рембо «Сезон у пеклі» (переклад Всеволода Ткаченка та Михайла Москаленка).

9

Поржіцькі ворота — одна з в’їзних брам Праги, що не збереглася до нашого часу.

10

Філософські ідеї Лао-цзи.

11

На гаті Вічності — так Богуміл Грабал називав вулицю На гаті, де жив у 1950-1960-х роках.

12

Мала Страна — один із центральних районів Праги.

13

Ольшани, Ольшанський цвинтар — один із цвинтарів у центрі Праги.

14

«Школяр Кая Маржік» (1926) — роман чеської