Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

class="book"> Дон Хуан На людські та кінські трупи Налетіла чорна галич.

Дон Енріке

Я не можу зрозуміти, Де подівся дон Фернандо.

Дон Хуан

Десь він зник, бо захопився Переслідуванням маврів.

Дон Енріке

Розшукати брата треба.

Дон Хуан

До твоїх я послуг завжди.

Вони зникають, і з’являються дон Фернандо зі шпагою Мулея та Мулей із серцеподібним шкіряним щитом.

Дон Фернандо

Тут, на цьому бойовищі, Що скоріш могилу братську Нам нагадує і може, Безумовно, з повним правом Зватися вертепом смерті, Ти один лишився з маврів: Всі здались чи повтікали. Ти не втік – твій кінь конає У пилюці, з рота піну Вивергає він криваву — І твоїм життям віднині Тут, на полі, де змішались Трупи вершників і коней, Тільки я розпоряджаюсь. Я радію перемозі, Що мені віщує славу, — Жаль лише, що не гвоздики Бойовище прикрашають, А червоною від крові Нині вся округа стала. О, якби ж то людські очі Зроду цих страхіть не знали, Не дивились на руїни І не бачили страждання, І поля не червоніли, А були у зелень вбрані! Я тебе своїм завзяттям Переміг у рукопашній І з усіх численних коней, Що без вершників зостались, Вибрав скакуна