Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Іліада. Одіссея 📚 - Українською

Читати книгу - "Іліада. Одіссея"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Іліада. Одіссея" автора Гомер. Жанр книги: 💛 Інше. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 253 254 255 ... 291
Перейти на сторінку:
великого мав він Евріта, -

Той залишив його сину, вмираючи в домі високім.

А Одіссей йому гострий дав меч та ще й списа міцного -

35] Щирої дружби завдаток. Та сісти їм разом до столу

Й ближче спізнатися не довелося, - раніше син Зевсів

Вбив Еврітіда Іфіта, що був на безсмертного схожий,

І Одіссеєві лук дарував. Та, йдучи у походи

На кораблях чорнобоких, не брав Одіссей із собою

40] Лука того, а як спогад про любого друга він дома

Завжди його залишав і носив у своїй лиш країні.

От до дверей підійшла Пенелопа, в жінках богосвітла,

Переступила дубовий поріг, що колись його тесля

Гладко увесь обтесав і вирівняв брусся по шнуру,

45] Вправив одвірки міцні і двері світлисті навісив.

Ремінь вона від дверного кільця відв'язала швиденько,

Вставила ключ у щілину і, засув відсунувши тихо,

Двері штовхнула. І раптом вони заревли тоді, наче

Бик, що на луках пасеться. Ревли отак двері прегарні,

50] Діткнуті мідним ключем, і враз розчинилися навстіж.

Вийшла вона на високий поміст, де у неї стояли

Скрині, що повні до верху одежі були запашної.

Сп'явшись навшпиньки, зняла із кілка вона лук скорострільний

Разом з налучнем світлястим, що був він загорнутий в ньому.

55] Сіла у крісло вона, поклала собі на коліна

Лук владаря, напучень ізнявши, й заплакала гірко.

А вдовольнивши зажурене серце плачем многослізним,

До женихів родовитих вона увійшла у господу

З луком тугим, несучи у руках сагайдак, весь набитий

60] Стрілами, що вилітають із свистом і стогоном з лука.

Вслід їй служниці скриню велику внесли, що лежало

Міді багато у ній і заліза - вся зброя державця.

До женихів увійшовши, окраса жінок богосвітла,

Стала вона під одвірком, що дах підпирав надійно,

65] Лиця закрила собі світлистим, ясним покривалом;

З нею обабіч стояли обидві служниці дбайливі.

До женихів вона зразу озвалась тоді і сказала:

«Слухайте всі, женихи невгамовні! Цей дім облягли ви,

Щоб безнастанно весь час отут їсти і пити, бо надто

70] Довго господаря дома немає. Тож виправдань інших

Ви не здолаєте дати, крім того, що має з вас кожен

Намір посватать мене і взяти собі за дружину.

Що ж, женихи, для цього почніть між собою змагання.

Дам ось великий вам лук богорівного я Одіссея.

75] Хто тятиву якнайлегше у спритних долонях натягне

Й всі он дванадцять сокир крізь вушка стрілою прошиє, -

Разом із ним я піду, залишивши подружню оселю,

Гарну, й красиву таку, і набутку всілякого повну, -

Мабуть, не раз і вві сні я згадувать буду про неї».

80] Мовивши так, богосвітлому каже вона свинопасу

Лук той подать женихам і покласти їм сиве залізо.

Взяв із сльозами Евмей і поклав перед ними ту зброю.

Плакав також волопас, господарів лук упізнавши.

Лаять їх став Антіной, на ім'я окликаючи, й мовив:

85] «Ех, селюки ви дурні! У вас думка лише про сьогодні.

Нащо, нікчеми, ви сльози ллєте і цій жінці у грудях

Серце хвилюєте? Біль і без того їй душу проймає

З дня, що назавжди від неї коханого взяв чоловіка.

Отже, сидіть собі мовчки та їжте, а плакать за двері

90] Геть забирайтесь відціль, тільки лук не забудьте лишити,

Щоб женихи до змагань могли стати безпечно. Нелегко,

Думаю, буде нам лук цей натягувать, струганий гладко.

Поміж усіх тут присутніх немає-бо жодного мужа,

Як Одіссей був. На власні я очі колись його бачив

95] І пам'ятаю, хоч сам іще хлопцем малим тоді був я».

Так говорив він, а серцем у грудях плекав ще надію,

Що тятиву він натягне й стрілу крізь залізо пропустить.

Справді ж, то перший стріли разючої мав скуштувати

З сміливих рук Одіссея, якого у нього ж у домі

100] Так він безчестив, ще й інших на те підбиваючи друзів.

Отже, озвалась до них Телемахова сила священна:

«Горенько! Розуму зовсім мене сам Кроніон позбавив!

Матінка люба моя, розсудлива завжди й розумна,

Каже, що заміж виходить за іншого й дім покидає,

105] Я ж тільки знаю сміюсь та серцем безумним радію!

Що ж, женихи, починайте змагання за цю нагороду!

Жінки такої тепер не знайти ні в ахейській країні,

Ні у священному Пілосі, ні в Арголіді й Мікенах,

Ні на Ітаці самій, ні на чорній землі суходолу.

110] Знаєте це ви й самі. Навіщо ж хвалить мені матір?

Не допускайте ж п'яних відмовок і не відкладайте

Лучних надалі змагань, щоб могли ми їх бачити врешті.

Спробую я у стрілянні із лука і сам позмагатись.

Як тятиву б натягнув я й стрілу пропустив крізь залізо,

115] То не смутила б тоді моя мати мене, і за іншим

З дому тоді не пішла б, і мене не лишала б самого,

Раз уже вмію тримати прекрасну я батькову зброю».

З цими словами він раптом підвівся й з плечей своїх скинув

Плащ пурпуровий і гострий свій меч, що висів на раменах.

120] Передусім поставив сокири, для них прокопавши

Довгий рівчак, рядком усі вирівняв їх він по шнуру

Й землю кругом утоптав. Усі дивувались ахеї,

Як їх поставив доладно, хоч досі цього і не бачив.

Він відступив до порога, щоб спробувать лук натягнути.

125] Тричі з великим зусиллям зігнути його намагався,

Тричі снаги бракувало, але не втрачав він надії

І тятиву натягнути, й стрілу пропустить крізь залізо.

Може б, її натягнув учетверте, напруживши сили,

Та Одіссей, лиш кивнувши чолом, намагання ці стримав.

130] Знову озвалась до них Телемахова сила священна:

«Горенько! Видно, й лишусь я слабкий та безсилий, чи надто

Я молодий і на руки свої ще покластись не можу,

Щоб захиститись від мужа, що кривдити нас починає.

Спробуйте ж ви, що від мене, мабуть, набагато сильніші,

135] Лук

1 ... 253 254 255 ... 291
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Іліада. Одіссея», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Іліада. Одіссея"