Читати книгу - "Ripple System, Kyle Kirrin"

Як, чорт забирай, ви сюди вибралися? Як ти просто сидиш там, не купаючись?

?

Він підняв свою флейту з води і повернув її набік, насупившись, як з неї ллється морська вода. Як ви ставитеся до жуків?

?

Помилок? Я сказав. Штраф? Серйозно, що дає?

,

Як ви ставитеся до дуже, дуже великих помилок, сказав Ларс.

,

Я ненавиджу великих жуків і не можу брехати, сказав Френк, що змусило мене пирхнути.

.

Я примружив очі на Ларса. Він точно на чомусь їхав. Тоді геть.

.

Більше схоже на це, сказав Ларс. Не кажіть, що я вас не попереджав.

, -

Він зіграв кілька швидких нот на своїй флейті, з якої все ще капало, і вода випиналася під ним, течії розступалися навколо жукоподібної істоти з товстим чорним панциром і довгим рогом, що проростав з чола. У нього було два ока, жовті зіниці яких були завбільшки з обідні тарілки, і тонка лінія для рота.

.

Ларс зіграв ще одну ноту, і дивна істота накачала відразу всі шість ніг. Рух був моторошно схожий на рух команди екіпажу, яка рухалася по воді.

, .

Це справді огидно, сказав Френк. Якби у мене був рот, я б зараз блював по всіх твоїх ногах.

Я схилив голову на істоту, коли вона підвела Ларса до нас. Він їхав верхи на шиї, яку захищали товсті чорні пластини. Це скоріше дивно, ніж огидно, якщо ви запитаєте мене.

.

Я цього не зробив.

?

Так, так. У вас є кодекс на цю річ?

.

Френк видав блювотний звук, але послав його.

1668:

Запис у кодексі 1668 року: Біт-жук

Найчастіше зустрічаються на гнізді безпосередньо під популярними заїжджими дворами та іншими музичними будинками, біт-жуки є рідкісними істотами, які часто закохуються в музикантів великого таланту або потенціалу.

Коли їх приймають у компаньйони, вони стають жорстокими та вірними захисниками. Але коли їх відкидають, об'єкти їхніх нав'язливих ідей рідко доживають до того, щоб розповісти казку.

.

Я похитав головою на Ларса. Отже, ти не тільки йдеш за мною, але й подорожуєш з гігантським жуком, який уб'є тебе в той момент, коли ти йому не сподобаєшся.

Ларс погладив велетенську істоту по маківці, і її усмішка стала ще ширшою. Хто, Ролі? Він не скривдив би мене. І це трохи лицемірно з вашого боку.

?

Як ви це розумієте?

.

Ми обоє знаємо, що Френк убив би вас, якби міг.

.

Я б обов'язково це зробив, – сказав Френк. Але принаймні я не грубий.

, .

Ти огидний, Френк, сказав я. Ти неодноразово заливав мене кров'ю.

Хе. Гарні часи.

Справді, що дає, Ларсе?

.

Жук наштовхнувся на маленький човен і ледь не перекинув його. Але з Ларсом, який опинився так близько, я зміг пристойно роздивитися його під капотом.

,

Його очі були глибоко заплющені, наче він не спав уже кілька днів, а від лівого вуха до підборіддя проходила біла лінія, облямована рожевим, свіжа рана, яка лише частково загоїлася.

?

Що з тобою сталося?

.

Він помацав пальцями шрам. Насправді нічого. Я просто вирівнювався, як ви сказали.

.

Я озирнувся на величезний вир, що кружляв позаду мене. Але як? Як справи тут?

.

Я випадково почув, як Хаус і Дарлінг розмовляли про зустріч з тобою ще в корчмі. Тож я почекав, поки вони відпливуть, а ми з Ролі пішли за ними до вас.

Я облизав губи. Але чому?

Я вже казав вам. Мені набридло просто сидіти і дивитися на корчму. Ви сказали стати сильнішими, тому я це зробив, і тепер я тут.

. … .

Я теж був обережний. Але не так давно я трохи переступив через голову і опинився не по той бік алебарди якогось ідіота. Він простягнув руку і ще раз поплескав Ролі. Потім цей здоровань вирвався з-під землі і... ну.

? .

Ну що? Я сказав.

.

Він його з'їв. Мовляв, усі. Ларс здригнувся. Це зайняло дуже багато часу.

, … .

О, — сказав я, дивлячись на велетенського жука з новою вдячністю. Ну... Це, звичайно, щось.

,

Мерзенне, огидне створіння, сказав Френк.

Ролі нахилився вперед і ледь не перекинув човен вдруге, але він зачепився за нього однією тонкою ногою і без помітного зусилля утримав його.

Жук зрівняв одне зі своїх величезних очей з Френком, а потім широко роззявив рота.

Я вже збирався, тоді Ролі висунув з рота довгий рожевий язик і лизнув Френка від ручки до голови сокири.

, ! . !

Ой, та годі! – сказав Френк. Виведи мене звідси!

.

Ти схожий на тутсі-попа, — сказала я, сміючись дужче, коли Ролі облизнула другу, потім третю. Але замість нуги вас наповнює безсила лють.

Я покажу вам, хто імпотент, – сказав Френк.

.

Я перестала сміятися. Я не знаю, що це означатиме, але я б дуже хотів, щоб ви цього не робили. Я відтягнув його від Ролі.

…

Це було... Бах. У мене закінчуються синоніми до слова брутто. Але це було дуже, дуже огидно.

.

— Ой, — сказав Ларс. Ти йому подобаєшся, сокира. Здається, Ролі дуже любить магічні предмети. Іноді трохи занадто, якщо ви запитаєте мене. Він постійно намагається з'їсти мою флейту.

.

Як би смішно не було дивитися, як Френка з'їдає гігантський жук, я сказав: «Будь ласка, не дозволяйте цьому статися».

Він цього не зробить. Обіцяю.

, .

Прибери мене, хлопчику-ельф, — сказав Френк. Моя борода волога і липка і не в хорошому сенсі.

У мене була спокуса запитати, як саме виглядатиме його волога і липка борода, але моя цікавість виявилася швидкоплинною, тому що на якомусь рівні я знав, що це буде огидно.

.

І від мене пахне брудом. Френк пирхнув. Я дуже сподіваюся, що це бруд, але я не впевнений.

, .

Я відкрутив його, занурив у воду і трохи розплескав. Потім я встромив його назад у петлю.

.

Блех, – сказав Френк. Так краще.

?

Отже, куди ми рухаємося? — сказав Ларс з надією.

.

Я підняв брову. Ми прямуємо в цей вир. Ви з Ролі прямуєте додому.

, .

Обличчя Ларса впало. Але потім він стиснув губи в бліду лінію і похитав головою. Вибачте, вся повага і все, але я цього не роблю. Якщо ви не хочете, щоб ми були поруч, ми поїдемо кудись в інше місце, але я