Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Сини змієногої богині 📚 - Українською

Читати книгу - "Сини змієногої богині"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сини змієногої богині" автора Валентин Лукіч Чемеріс. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 256 257 258 ... 274
Перейти на сторінку:
тільки на її слідах з’являються тюльпани, квіти кохання…

І ще міркував: важливо, зрештою, не те, що вона – богиня, а те, що вона жінка. А буде жінка – буде й життя на землі. Навіть на його руїнах… І від таких думок йому зробилося трохи легше. І тоді в душі його, якої він уже, здається, й не відчував, раптом забриніла дивна-дивна музика, звідусіль полилися якісь незнані йому досі чарівливі звуки, що їх він раніше ніколи – заклопотаний марнотністю життя – не відчував душею. І Старий подумав, що й справді не все ще втрачено, якщо його син живий і якщо його кохатиме така незрівнянна жінка й богиня.

Аргімпаса з його сином зникли у степу, наче розчинились у досвітньому маєві.

Заіржав кінь і поволі рушив за ними.

Хай іде. Комусь із живих ще знадобиться…

Старий дивився на розквітлі тюльпани, а в душі його огрубілій і вже згаслій, досі лунала дивна музика, в якій він купався, як у дивному-предивному світові.

«Кохання мусить врятувати світ, – думав він і чудувався, що він ще може так думати. – Як не для мене, я своє віджив, то для сина. Бо як же інакше?…»

І побачив жовту левицю, що виткнулась із вранішнього маєва.

По кого? Страху не відчував. Кого вона шукає?…

Виявилось – по нього.

Виявилось – його шукає. Вже наздоганя… Ні, вже наздогнала лань його життя. Та збагнувши це, Старий не злякався, бо вже давно не відав, що таке ляк, хоч і втямив: не встигне сонце піднятися над степом, як левиця одним стрибком прикінчить лань його життя, і все тоді нарешті скінчиться…

«Як судилося, так і буде, – і від того йому стало просто і легко. – Хай щастить синові в цім світі, йому треба починати нове життя на кладовищі старого…»

І, звівшись, повернувся навстріч левиці, що вже наготувалася до стрибка.

– Ти мене шукаєш? – поспитав. – А я тебе вже чекаю…

І вклонився їй – смерть свою теж треба гідно зустрічати.

А дивна чарівлива музика все бриніла й бриніла у ньому, і він, заплющивши очі, вже назавжди, – впивався нею, вбираючи її в себе кожною частинкою свого натрудженого життям тіла.

Ще встиг подивуватися (теж востаннє у своєму житті): для чого він жив, коли не знав раніше, що в білому світі є така музика? Але йому ще й поталанило, він устиг її спізнати, встиг відчути душею, бодай і за крок до вічності…

А молодий вітер біг і біг срібною ковилою, і степ співав собі та й співав…

Схід усе яскравіше і яскравіше зорів.

Розвиднялося. Непорочно сяяла ранкова зоря-зоряниця.

Десь хрипко каркав чорний ворон, мабуть, нетерпляче очікуючи, доки він, Старий, помре, каркав, а тим часом на руйновищах Скіфії світало, сходило сонце нового життя, того життя, що як і колись, як і тепер, як і завтра-позавтра було, є і довіку буде – у цьому його й смак – найнебезпечнішою з усіх небезпек білого світу.


1991, 2005–2006,

Дніпропетровськ – Київ

* * *

«Скіфи – блискучий період нашої давньої історії… Іменем цього народу названий період, що охоплює біля п’яти століть, на протязі якого на території Східної Європи, Середньої Азії і Південного Сибіру в розвитку суспільства відбулися зміни першорядного значення. Цей час збігається з виникненням і розвитком античних держав Греції, що відіграли величезну роль у становленні європейської цивілізації… Без особливого перебільшення можна сказати, що в історії цивілізації наступне місце за греками і римлянами займають скіфи і кельти. Ці народи визначили розквіт варварської Європи і наклали відбиток на її подальший розвиток.

Ось чому історія скіфів, їх культура подає нам величезний інтерес, хоча жоден із сучасних народів не є їх прямими спадкоємцями.

Скіфи не залишили прямих нащадків, але мистецтво їхнє зробило вплив на багатьох. Одним із спадкоємців є і ми».

О. П. Смирнов. «Скіфи» * * *

«…Отже, якщо Україна входила (а вона входила) в зону Скіфської держави, значить, наші державотворчі традиції сягають глибини VІ ст. до н. е.! І значить, не такі вже ми закоренілі “гречкосії”».

Академік П. Толочко * * *

«Люди, котрі цікавляться історією, напевно помітили, що останнім часом дослідники далекої давнини все глибше проникають у товщу проблем, пов’язаних з початком залізного віку. В цей період формується й утверджується слов’янська спільність. У цей же період існує Скіфія – могутнє державне утворення на території нашої країни, до якого входила й частина слов’ян. До речі, на сьогодні проблема Скіфії –

1 ... 256 257 258 ... 274
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сини змієногої богині», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сини змієногої богині"