Читати книгу - "Вибрані твори"

10) Активну участь взяти в створенні радянської кінофільми, для чого ЦК «Плуга» увійти в ближчі зв'язки з Редакторатом ВУФКУ[726]. Як спеціяльне завдання плужанам поставити короткометражні кінофільми з селянського побуту комедійно-агітаційного характеру, виробничо-пропагандиського і фільми дитячої.

11) Констатувати, що з драматичною творчостю справа стоїть негаразд, що показують хоча б невдалі спроби конкурсів і одноголосні скарги діячів сцени. З'їзд ухвалює заходи ЦК «Плуга» щодо скликання семінару драматургів і вважає потрібним здійснити це у майбутньому році.

12) Не дивлячись на багатократні постанови відповідних органів про потребу налагодження справи з марксистською критикою, з'їзд констатує, що з цією справою і досі негаразд, і ухвалює практичні заходи, що були прийняті в постановах попереднього з'їзду (дивись № 3 «Плужанина»), вважаючи до того потрібним зорганізувати певний кадр плужан, що виявили свої критичні здібности, котрі б спеціяльно присвятили себе критичній праці, вивчали б потрібні матеріяли, втягувалися б у біжучу критичну працю і т. інш.

13) Підкреслюючи всю важливість участи плужан у періодичній пресі, особливо в журналах спеціяльного призначення з літературними розділами, з'їзд звертає увагу своїх членів на найсуворіше відношення до цієї своєї творчости, дбаючи про поширення тематики, більшу й досконалішу обробку творів, уникаючи шабльоновости й трафарету, що можуть тільки здискредитувати автора й знеохотити читача.

14) Для дальнішого зросту молодих літературних сил та їх навчання з'їзд ухвалює просити ЦК КП(б)У, Наркомос та інші установи про відкриття у Харкові літературного ВУЗ'а (технікума), що мав би дати потрібні знання молодим письменникам з історії й теорії культури, мистецтва та літератури зокрема.

15) Виходячи з вимог культурного росту читача, «Плуг» потрібно надалі викристалізовувати як міцну літературно-творчу групу революційно-селянських письменників на засадах, що вказані у статуті, плятформі і резолюціях попередніх з'їздів, котрі поглиблюють ці засади. Звідси з'їзд вважає переєстрацію, що її перевів ЦК, і орієнтацію на якість продукції — за цілком правильне. Роботу по дальшому втягненню в «Плуг» робити обережно, беручи лише одиниці, що виразно стають на шлях літературно-художньої творчости і поділяють ідеологічну плятформу «Плуга».

16) Дальніше форсування зросту і кількости філій без особливих на це даних з'їзд вважає за недоцільне. Філії засновувати лише при наявності не менш трьох дійсних членів «Плуга».

17) Удосконалюючи структуру організації та взаємовідносини з Центром і периферією, з'їзд зазначає потребу тіснішого зв'язку ЦК з філіями і окремими членами «Плуга» і навпаки. З цією метою треба збільшити керовництво ЦК через затвердження робочих планів та відчитів філій, а також форми регулярної надсилки товариських листів на периферію, де б освітлювалась робота і тактика «Плуга» серед складної сучасної ситуації на літературному фронті. Для вирішень принципового характеру бажано найчастіше скликати пленуми ЦК і Ревізійної Комісії. З метою живого зв'язку практикувати виїзди членів ЦК на периферію і використовувати наїзди представників провінціяльних філій до Харкова з метою взаємної інформації та інструктування.

18) Секції, що існували раніше в «Плузі» — розпустити, за винятком Нацсекцій, що являються і надалі бажаними. Щодо Секції ЗУ (Західньої України), то, виходячи з особливих функцій, що на неї покладаються, вважати бажаним оформлення її в виді автономної літературно-громадської організації при одночаснім добровільнім співчленстві її учасників в «Плузі» та інших ревлітоб'єднаннях.

19) Щодо гуртків, то з'їзд вважає за доцільне від безпосереднього організаційного керовництва ними одмовитись. Одночасно, будучи організацією масовою, «Плуг» мусить і надалі давати літературні поради як цілим гурткам, так і окремим початкуючим письменникам, допомогаючи останнім виявити свої здібності.

20) З метою тіснішої ув'язки роботи «Плуга» з політосвітніми органами у галузі керовництва літгуртками з'їзд ухвалює звернутись до Наркомосу з проханням утворити при ЛІТО відділу мистецтв Головполітосвіти дорадчу колегію з представників літературно-громадських організацій.

21) Щоб допомогти початкуючим письменникам виявити свої здібності і набути кваліфікацію — при філіях «Плуга» треба засновувати літературні студії як для членів «Плуга», так і бажаючих з-поза організації. Участь кожного окремого члена «Плуга» у роботі літгуртків вважати за неодмінний громадський обов'язок.

22) Визнаючи в принципі корисність організації пролетписьменників у всесоюзному маштабі для створення єдиного фронту пролетлітератури, «Плуг» вважає за потребу блокуватися з ВАПП'ом, не входячи в ближчі організаційні зв'язки, оскільки це може повести до надання «Плугові», організації революційно-селянської, функцій репрезентанта української пролетлітератури.

23) Вважаючи, що ні одна з існуючих літорганізацій не має права в повній мірі іменуватися пролетарською, що в творчості нашої спостерігаємо лише окремі елементи пролетарські, з'їзд разом з тим підкреслює нагальну і настирливу потребу засновання масової пролетарської письменницької організації. Цього вимагають:

а) Розвиток українізації пролетаріяту на Україні і потреба відповідного обслуговання його літературними цінностями.

б) Наявність широкого робкорівського і стінкорівського руху як першого етапу виявлення клясової свідомости через літературу і як основного резерву, звідки черпатимуться нові кадри пролетарських мистців.

в) Зріст у «Плузі» та інших літорганізаціях певної частини письменників, що своїми творчими устремліннями, працею в робітничих кварталах, усією своєю ідеологічною установкою потрібують об'єднання саме в масовій організації пролетписьменників.

г) Своєрідна установка ВАПЛІТЕ, що відступає від принципів масової організації й має особливі погляди на мистецько-громадську працю, що унеможливлює перехід туди як спролетаризованих елементів з «Плуга», так і новим кадрам письменницької молоди.

24) 3-й з'їзд «Плуга» констатує, що, не дивлячись на неодноразові постанови вищих парторганів про необхідність поліпшення матеріяльно-правового