Читати книгу - "В моїх думках, Ясміна Лав"

Сама притискаюся ближче до нього. Чую, як важко він дихає, а коли втискає мене в стіну, відчуваю стегном його збудження. І це зводить з розуму.

— Повечеряємо сьогодні разом? Тільки ми вдвох... — Давид шепоче, ледь торкаючись губами шиї. Підіймається до вуха і занурюється носом у волосся.

Внизу живота збирається жар, відкриваю рот, щоб хоч трохи вдихнути, бо відчуття таке, що я зараз задихнуся. Втягую жадібно повітря і відчуваю його великий палець на моїй нижній губі. Очі в ту ж мить розплющуються і поринають у темряву, яку несе цей чоловік.

— Перший поцілунок — мій, — він вимовляє серйозно, дивлячись мені у вічі. А тоді робить крок у бік.

Двері вбиральні відчиняються, виходить літня жінка. Проходячи повз, кидає на нас погляди, і з усмішкою йде до сходів.

Спираюся об стіну і голосно дихаю. Що це зараз таке було? Навіщо я йому дозволила це з собою робити? Але ж він нічого ще й не робив, чи не так?

Піднімаю очі й бачу ніжну усмішку на обличчі чоловіка.

— Нам треба йти до зали, твій тато чекає.

Він виходить до сходів і дивиться на мене, очікуючи.

Такий спокійний, а я готова була віддатися йому просто в туалеті.

Геть розум втратила…