Читати книгу - "Хочу тільки тебе, Світлана Литвиненко"

-Мені теж хочеться, щоб ти мене поцілував,- прошептала хриплим голосом відчуваючи, як трепіт почав охоплювати її.

  І він не відводячи з нею погляду, доторкнувся своїми губами до її пухлих рожевих вуст, які відкрилися йому на зустріч. Вона заплющила очі, насолоджуючись ніжністю та пристрастю з його боку. Їй здалося, що такого задоволення від самого поцілунку раніше не доводилося отримувати. А потім він її обійняв за талію притискаючи міцніше до себе і Кіра ще сильніш відчула, як б’ється його серце.

-Я тебе хочу,- сказав Тимур їй на вушко і почав цілувати її шию,- я ще ніколи так нікого не хотів, як хочу тебе зараз… Твій аромат зводить мене з розуму.

-Я теж тебе хочу,- зізналася Кіра обійнявши Тимура,- ти пробудив у мені бажання з перших хвилин, коли я тебе побачила в бібліотеці свого дядечка. Але я була переконана, що тобі зовсім не подобаюся.

-Як ти можеш мені не подобатися?- збуджуючим голосом запитав Тимур.- Ти мені ще й як подобаєшся. І давай не будемо говорити про те, як було раніше. Пропоную взагалі не говорити, а скоріш підти до нашої кімнати і лягти у ліжко. Аби в цьому погребі було не так холодно, то я б за мить зірвав би з тебе увесь одяг.

-Ти переживаєш, щоб я не замерзла?- Кіра закусила нижню губу відхиляючи голову назад даючи йому можливість поцілувати її груди, які виглядали у зоні декольте.- Та в твоїх обіймах я палаю і мені анітрішки нехолодно…

-Негайно йдемо до кімнати,- Тимур взяв Кіру за руку і вони майже побігли до будинку.

  У ці хвилини Кіра почувалася себе не тільки збуджено, але й щасливо. Вона ще зовсім не розуміла звідки з’явилися ці переміни у ньому, та це було неважливо. Опинившись у кімнаті, Тимур за лічені секунди зняв з себе одяг і почав роздягати Кіру ніжно пестуючи її тіло.

-Отож пантера, на твоєму гарному стегні,- Тимур нарешті мав змогу покрити поцілунками татуїровку Кіри,- що ж гарний вибір, який підкреслює твою жіночність. Ти дуже сексуальна кішечка…

-О Тимур…,- прошептала його ім’я, вигинаючись під ним, повністю віддаючись насолоді…

  Потім Тимур обійняв Кіру і так вони спали до самого ранку. Не поспішали вставати з ліжка, їм хотілося ще поніжитися в обіймах один одного.

-Мені так приємно до тебе торкатися,- сказав Тимур з ранку, проводячи своєю рукою по її оголеному тілі,- у тебе така бархатна на дотик шкіра. Пропоную сьогодні взагалі не виходити з кімнати, а провести весь день у ліжку кохаючи один одного.

-Така ідея мені подобається,- Кіра доторкнулася до його обличчя,- мене збуджує коли ти так ніжно торкаєшся мене, а твої поцілунки…

   І тільки-но Тимур хотів відкинути ковдру в бік, щоб насолодитися оголеною красою, як двері в їхню кімнату відчинилися і до них забігла збентежена Ніколь.

-Твій син зник, а ти розважаєшся з самого ранку,- почала кричати вона.

-Ти що геть сором втратила?- крикнув у відповідь на неї Тимур.- Як зник?

-Аби ти був нормальним батьком, то знав би де і з ким твій син,- продовжувала лютувати Ніколь підійшовши ближче до ліжка,- може Беда викрали або вовки розірвали на шматки. Мій синочок...

-Ніколь вийди будь ласка з кімнати. Я зараз одягнуся і теж вийду і ми спокійно поговоримо,- Тимур намагався стримувати свій гнів,- я впевнений, що не все так трагічно. Загулявся десь. Ніколь будь ласка, ти ж бачиш, що моя дружина почувається себе незручно.

-Треба в першу чергу думати не…, а про свою дитину,- Ніколь щосили грюкнула дверима.

  Тимур підвівся з ліжка та швидко почав одягатися поглядаючи на Кіру, яка майже повністю заховалася під ковдрою.

-Котику вибач…

-Не вибачайся. Тобі треба негайно йти шукати сина. Не дай Боже і справді щось трапилося,- Кірі зробилося навіть страшно від своїх же думок.

-Ніколь, як завжди із дрібниць робить цілу драму. Бед хлопець розумний, так що куди попало не полізе. Ми скоріш за все підемо його шукати, а ти посидь біля мого дідуся,- попросив Тимур Кіру поцілувавши її в губи і поспіхом вийшов з кімнати.