Читати книгу - "Мій чоловік за контрактом, Кетрін Сі"

— Між нами не залишилося гарних стосунків, тож мені не потрібно поводитися так, ніби я рада бачити тебе. 

— А як же наші почуття? — дивитися так, ніби заглядає мені в душу, — Ти так одразу змогла забути мене?

— Тебе зачіпає це? 

З мене вирвався роздратований смішок, ця ситуація діє мені на нерви. 

— Ти винен в тому, що сталося між нами, — нагадую йому, — А зараз граєш роль невинного? 

— У тому, що сталося, — чоловік нахиляється до мене, — Винен лише твій брат! 

Я не збираюся показувати йому свою слабкість, тож також нахилюсь вперед.

— Тоді потрібно були йому й мститися, а не мені. 

— Ти була лише приманкою для нього, але Коул настільки безхребетний, що навіть не думав рятувати тебе! 

— А мене й не потрібно було рятувати, — схрестивши руки на грудях я спираюся на спинку дивану, — Не було від кого. 

Я бачу як мої слова зачіпають його, ще більше. Я буквально назвала його ніким. 

— Тоді чому ж ти тут, якщо не бачиш в мені загрози? 

— Тому що, я не бачу загрози для себе, але вона існує для того, кого я справді люблю. 

— У вас типу любов з першого погляду, чи що? 

— Ні, ми знайомі вже давно. 

— Ха.. наскільки давно? 

— Більше восьми років. 

— То ти ніколи не любила мене?

— Навіть не знаю, — беру свою каву і повільно роблю ковток, після чого продовжує говорит: 

— Я просто була вражена тобто, ти подобався мені як багатий хлопчик, що дарує гарні подарунки. Не більше цього.

Звісно, що це брехня. Можливо я й не кохала його, але симпатію до Алекса я точно відчувала. 

— Чорт! — б'є рукою по столу, тож я розумію, що час діяти. 

Підвівшись з дивану я хапаю чоловіка за барки і притягую до себе. 

— А тепер, послухай мене, — він навіть не пручається, його шокує моя поведінка, — Якщо я ще раз побачу, почую чи прочитаю статтю про нас, наші відносини або ще щось подібне, — вмикаю на телефоні відео і показую йому. — Цей розважальній ролик, побачать всі люди, тим паче правоохоронні органи! Тобі зрозуміло, Алекс? 

— В тебе справді є відео? — відпускаю його і повертаюся назад на своє місце.

— Так, воно дійсно існує.. а ти гадав я жартую?

— Але звідки.. як ти..

— Це так важливо? — знову сьорбнула кави. 

— Абігейл, то ти лише прикидалася невинною овечкою? Ти ж справжній вовк у овечій шкурі!

— Це ти змусив мене такою стати, не забувай про це. 

— Чорт! 

Я досягла того результату, якого хотіла. Мені вдалося вивести його з рівноваги.

— То тобі все зрозуміло? 

— Так, — процідив крізь зуби. — Мені геть усе зрозуміло, пані Вест. 

— Я досі Роуз, — придурок. 

— Чого ж не взяла прізвище свого мільйонера?

— То тебе зачіпає, ще той факт, що Тайлер мільйонер? — киваю. — А це має сенс.. я пішла від тебе до мільйонера.

— Сучка! — підводиться з місця і в цей момент до нас підходить Міранда. 

— Ви або замовляйте, або йдіть геть. 

— Я тут постійний клієнт! З якого дива ти проганяєш мене?

— Ви були постійним клієнтом мого дідуся, а в мене ви тепер в чорному списку! — її тембр голосу досить грубий, це навіть мене лякає, хоча кричить вона не на мене. 

— Чорт! — нервово поправляє своє чорняве волосся. — Ви подруги чи що?! 

— Йди геть. 

— Я натравлю на тебе купу перевірок! — за лічені хвилини він поспіхом зникає за дверима і я відчуваю полегшення, після чого одразу чую аплодисменти. 

— Чорт, Абі, — Стейсі сідає на місці, де тільки що сидів Алекс. — Це було настільки круто, що навіть я відчула страх! Я пишаюся тобою. 

Подруга показує мені палець догори і я посміхаюся. Навіть не вірю, що дійсно змогла, це зробити. 

— Погоджуюсь з твоєю подругою. Ти виглядати дуже круто! 

Міранда показує так само два пальці догори. 

— Дякую, за те, що допомогла мені. 

— Та що ти, я частенько таке робила працюючи офіціанткою в барі.

Ще деякий час ми втрьох сиділи в кав'ярні і розмовляли на найрізноманітніші теми. Давненько я не спілкувалася з іншою дівчиною так само щиро і відкрито, як спілкуюся зі Стейсі. 

Ми обмінялися акаунтами в соціальних мережах і після цього розійшлися. Стейсі поїхала додому, далі спати, а я зустрічати Тайлера. Потрібно ще приготувати йому вечерю. 

Я гадала, що цей день не може стати поганим, оскільки я перемогла Алекса та познайомилася з чудовою дівчиною, але як же я помилялася. 

Опинившись у будинку я одразу пішла до кухні, де й зустріла Тайлера. Він сидів за столом, а поряд стояла напів порожня пляшка віскі. 

— Чорт! — зупинилася. — Налякав мене.. ти чого тут сидиш? Та ще й алкоголь п'єш! 

— А не можна? — Тайлер сп'янів, це я вже зрозуміла по його голосу. — Це мій будинок, я можу робити, що захочу і коли захочу! 

В цей момент я почала розуміти, що щось трапилося. Тайлер якого я знаю, не став би пити алкоголь посеред дня, так ще й в такій кількості.

— Я ж нічого й не сказала.. просто поцікавилася чому ти тут один сидиш. Де Ітан?

— А що, ще й з ним хочеш потрахатися?! — від його слів я завмираю на місці. Тайлер допив вміст своєї склянки і знову поглянув на мене. 

— Бачу одного Алекса тобі не достатньо… чи тобі не достатньо мене? 

Чоловік підвівся зі стільця і пішов у моєму напрямку, тож я одразу відійшла подалі. 

— Звідки ти знаєш, що я зустрічалася з Алексом? — мене лякає його поведінка. Алекс також був п'яний коли побив і згвалтував мене. 

— Еріка бачила вас.. і бачила як ти цілувала його! 

— І ти справді повірив її? — я припинила тікати і зупинилася. 

— Вона надіслала мені фото, Абі, — Тайлер дістав телефон і показав мені фотографію. Тепер він стояв в одному кроці від мене. — Що тепер скажеш? 

— Я запитаю, — мені було страшно, тож я ледь не плакала, але не відходила від Тайлера. — Ти хочеш дізнатися, що насправді відбувається на цьому фото? 

— А хіба я не бачу? 

— Я запитаю ще раз! — підвищила тон. — Ти хочеш дізнатися, що насправді відбувається на цьому фото?