Читати книгу - "Знання — сила, або Рятуйте дракона!, Аграфена Осіння"

Але дивне було й поряд. По обидва боки від дорогоцінних дверей розташувалися двері не такі помпезні, але теж досить виняткові. 

Над металевими дверями праворуч мерехтіла зелена вивіска, сповіщаючи, що тут розташована аптека з найякіснішими та найдоступнішими засобами для заспокоєння нервів.

Зліва взагалі не було ніякої вивіски. Лише на яскраво-синіх дверях красувалася табличка з гордою назвою: "Перуки на будь-який смак і колір".

Фіона вийшла з машини і вражено переводила погляд з одних дверей на інші.

– Що за дивне поєднання? – спитала вона Філа, який вже закрив машину і чимчикував до своєї мети.

– Нічого дивного, – відповів він, зупинившись на хвилинку. – Праві двері – для відвідувачів агенції, ліві – для працівників. Деякі клієнти іноді поводяться неадекватно, а ті, що з драконів, можуть навіть і вогнем дмухнути. А у співробітників шкідливі умови роботи. Хоч вони й отримують молоко за шкідливість, все одно сивіють і лисіють.

– Невже?

– Ага, – підтвердив Філ. – Це Ева Водомірка, головна сваха цього закладу, придумала таке раціональне розміщення офісів. Дуже зручно.

– А ця Водомірка що ж, така вміла професіоналка, що ви так захоплено про неї відгукуєтесь?

– Ще яка! – підтвердив чоловік. – Вона навіть одну свою клієнтку пристроїла дракону-мільярдеру.

– Та ви що!? І кого ж?

– Себе, – засміявся, відновлюючи рух, поціновувач Майчиної неперевершеної чарівності. 

За хвилину він зник у приміщенні, залишивши свій об’єкт охорони сміятися на самоті.