Читати книгу - "Квіти для Люсі , Лада Короп"

— Дай мені шанс, Люся, — каже він, крокуючи ближче. — Я просто хочу, щоб ти була щасливою. І якщо це означає, що я можу бути з тобою, я готовий на все.

Моє серце знову б’ється швидше, але тепер не від страху. Я відчуваю бажання, яке я не можу придушити. Я хочу відчути його тепло, його підтримку, але я також розумію, що це може призвести до болю і руйнування.

— Я не можу зрадити Антона, — прошу я, хоч у моїх словах вже немає тієї впевненості, яку я намагалася зберегти.

— Він не знає, що ти відчуваєш насправді, — каже Тарас, його голос звучить проникливо. — Чи можеш ти сказати, що він робить тебе щасливою?

Я замовкаю. Я не можу заперечити, що між мною й Антоном немає взаємного кохання. Наші стосунки — це лише фікція, яка створена для того, щоб задовольнити інших. І тепер, коли Тарас стоїть переді мною, відчуваю, як все, що я знала до цього, починає руйнуватися.

— Я… я не знаю, — зізнаюся я, моя впевненість тане, як сніг під сонцем. — Я боюся, Тарасе. Я не знаю, чи готова до цього. Тарас це ненормально.

— Ти не повинна боятися, — говорить він, його руки знову обхоплюють мої плечі, і я відчуваю, як тепло його дотиків розливається всередині. — Я тут, щоб підтримати тебе. Це твій вибір, і я поважатиму його, але… я просто хочу, щоб ти знала, що я готовий бути з тобою, якщо ти цього хочеш. Але якщо ти хочеш залишитися з Антоном я не стоятиму на вашому шляху. 

Я закриваю очі, намагаючись знайти відповідь на його питання. Що я хочу? Я хочу любити, бути щасливою та жити без страху. Хочу, щоб хтось дійсно кохав мене. І в цю мить, коли я відчуваю Тарасову присутність, я розумію, що він міг би бути тим, хто це зробить.

Коли я відкриваю очі, я бачу його обличчя, сповнене надії та тривоги. Повільно кидаю погляд на його губи, і в цей момент я знаю, що моє життя ніколи не буде таким, як раніше.