Читати книгу - "Любов & Рукавичка, Стейсі Мур"

Мері

Вечірка була жахливо галасливою, і все, що я могла зробити — це намагатися не потонути в тому потоці людей, які рухались без кінця. Це була типова студентська вечірка, з музикою, світлом і шумом, який лунав навіть через стіни. Але чим більше я була тут, тим більше відчувала, що щось не так.

Ми з Еммою увірвались у кімнату, і одразу було зрозуміло, що Макс і вона не могли відвести один від одного поглядів. Я спостерігала, як Макс, здається, робить все можливе, аби бути поруч з Еммою, ніби це не була просто вечірка, а й можливість підкорити її увагу.

Я сміялася, намагаючись виглядати безтурботно, але всередині щось стискалося. Чому я відчуваю таку тривогу? Я навіть не можу цього пояснити. Чи це була просто суєта вечірки? Чи, можливо, це було більше, ніж просто зустріч з друзями?

Але це не все. Я помітила Майка, який підходив до мене з тією самою, легкою усмішкою, яку я вже кілька разів помічала, коли він з'являвся поруч. Він був таким самовпевненим, його погляд палаючий і настільки зосереджений на мені, що я відчула, як піт виступає на лобі. Відчуття було дивним, але водночас захоплюючим. Я була розгублена — чому його увага так сильно впливала на мене?

“Ти виглядаєш чудово сьогодні, Мері,” — сказав він, майже шепочучи мені на вухо. Це викликало в мені неймовірне відчуття ніяковості.

І тут я побачила, як Стів стояв трохи далі, його погляд був спрямований на нас, і його обличчя здавалося закритим, як камінь. Я на мить зустріла його погляд, але він одразу відвів очі. Можливо, я надто багато думаю, але чомусь в моїй голові почали крутитися думки, чому він виглядає так... незадоволено? Не знаю. Може, я просто перебільшую, але цей погляд залишив мені враження. Щось було не так, і я не могла це зрозуміти.

Стів

Все починалося, як звичайна студентська вечірка, але чим більше я дивився, тим більше все почало мене дратувати. Спочатку було важко, але з кожною хвилиною я починав відчувати якусь невидиму напругу. Макс і Емма? Вони були всюди один для одного. Я бачив, як вони сміялися, штовхали один одного в жарті, як їхня енергія буквально витала в повітрі, і я не міг не помітити, як Макс все більше почав зосереджувати свою увагу на Еммі.

Мене це дратувало. І ще більше мене дратував той факт, що я навіть не міг пояснити, чому це так мене виводить із себе. Чому я відчуваю, як щось стискається в грудях? Я ж не з Еммою! І це просто вечірка! Але все це не могло заспокоїти мій розум.

А потім був Майк. Кожного разу, коли я кидав погляд на Мері, я бачив, як він знову і знову знаходив можливість бути поруч з нею. Його фрази, його манери, його самовпевнена усмішка... Я не знав, чи це просто мої уяви, але щось всередині мене почало вирувати. Чому він не може просто залишити її в спокої?

Я помітив, як Мері сміялася з ним. Вона була такою природною, і це було дивно. Вона не виглядала розгубленою чи незручною, вона виглядала щасливою. І що мені з цим робити? Мені не треба було бути таким, але, здається, я не міг контролювати свої відчуття.

Вона подивилася на мене, і я швидко відвів погляд. Я не знав, що сказати. Чому я не можу просто бути нормальним? Чому це все так ускладнюється?

Мері

Я помітила, як Стів почав уникати поглядів, як його обличчя стало напруженим, а його рухи — не такими вільними, як зазвичай. Що це означало? Чому він поводився так? Його поведінка здавалась зовсім іншою, і я не могла зрозуміти чому. Чи можливо, це було через Майка? Я не могла не помітити, як він звертав увагу на мене.

Тільки я намагалась заспокоїтись і вирішити, що нічого особливого в цьому немає, як Майк заговорив знову.

“Може, хочеш випити щось холодне?” — його голос звучав настільки близько, що я одразу відчула легкий запах його парфумів. Я кивнула, намагаючись виглядати безтурботно, але в голові вирувала буря думок. Стів не переставав з'являтися в моїх думках, і це мене лякало. Чому його погляд мене так напружує?

Я вже була втомлена від цього, але не могла припинити думати, що саме між нами відбувається...