Читати книгу - "Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ми родичі того мисливця…
– Сідайте, сідайте! – припрошує їх купець і подає на стіл миску з водою.
– Що це? – дивуються.
– А це вода від води, у якій заєць варився…
– Це, куме, вірменська байка, народна. Мені мій приятель Ашот розповідав, ще коли у війську служили… Та й, здається, час мені тост сказати…
Я вже встиг налити, і тому кум не згадав про мої незграбні руки.
– Отож, – Григорій, як завжди те робив, поважно встав. – Зустрілися три французи. Бургунь-коньяк-шампань. Напилися. Побили один одному мордяки. Розійшлися задоволені. Зустрілися три британці. Віскі-тонік-джин. Напилися. Побили один одному мордяки. Розійшлися задоволені. Зустрілися три українці. Горілка-пиво-портвейн. Напилися. Побили один одному мордяки. Розійшлися щасливі. Зустрілися три араби. Розстріляли автобус… Підірвали універмаг… Захопили літак… Давайте вип'ємо за те, щоб у всьому світі відмінили сухий закон, який робить з чоловіка звіра! І потекла далі перехресна розмова…
Іде Микита на риболовлю. На містку стоїть Василько. Їсть хліб і дивиться у воду.
– Що робиш, хлопче?
– Їм хліб з рибою.
– А де ж риба?
– Та… у воді.
Сидить у барлозі батько ведмідь, курить люльку, дивиться телевізор – відпочиває. Біля нього грається маленький син.
– Тату, тату, давай пограємося у полювання на ведмедів!
– Синку, дай мені спокій. Ми вже гралися.
– Я ще хочу!
– Я вже втомився.
– Тату, ну останній разочок!
– Добре вже.
Тато ведмідь підходить до великої скрині, дістає звідти два людських черепи, одягає їх на лапи і басом рикає:
– Петровичу! А тут є ведмеді?
Син тоненько рикає у відповідь:
– Та які тут у біса ведмеді, Івановичу…
Сидять дві бабці. Одна майже сліпа, друга напівглуха. Перша розказує:
– Приніс зять рибу. Наловив називається! Коропи – отакі (показує долоню), а карасики – отакусінькі (показує палець)!
– Головне в мужчинах, щоб чоловік був хороший, – каже друга.
Приходить дід вісімдесяти років до лікаря. Той оглянув його і каже:
– У вас все прекрасно. Молодця! Для вашого віку – можна позаздрити.
– Це що, – каже дід, – он у мене жінка – вісімнадцять років, і ми з нею чекаємо дитинку. Що ви на це скажете?
Лікар хитро усміхнувся:
– А ви знаєте історію про мисливця, який пішов на ведмедя і замість рушниці взяв парасолю? От заходить той мисливець у ліс, а назустріч – ведмідь. Мисливець не розгубився, направив парасолю, натиснув кнопку і… ведмідь гепнувся як підкошений!
– Лікарю! Так не буває! Мабуть, хтось інший у той момент вистрілив…
– Так і я ж про те…
Повертається рибалка без улову. Стоїть на зупинці, чекає трамвай. Настрій кепський. Підходить до нього перехожий, довго придивляється, роздивляється вудку, потім запитує:
– На риболовлі був?
– Ну, був…
– Карась є?
Рибалка спересердя:
– Не знаю, не питав!
– А ти вудочкою сома ловив?
Жилка на вудці тоненька. Рибалка:
– Цією?
– Ну.
– Ловив… Правда, довелось відпустити.
– Чому?
– Тому, що один вус довшим виявився!
Зібрались мисливці, розповідають про свої «подвиги». Звичайно ж, під горілочку. Дійшла черга до Опанаса:
– Іду я, бачу – кабан. Я – бах! Він – беркиць! Ну, відрізав задню ногу, на плече поклав…
Випили. Закусили.
– Іду далі – лось. Я – бах! Він – беркиць! Відрізав ногу, на друге плече поклав…
Випили. Закусили.
– Так… Що там я казав?
– Ну, у тебе ноги на плечах…
– А!… Тут я їй показав, що таке мисливець!
Заходить в автобус чоловік з вудкою і рюкзаком. На наступній зупинці в салон заходять двоє чоловіків, підходять до нього:
– Клює добре, га? Нерест все ж! – починає один.
– Який там кльов, нерест давно закінчився! – заперечує другий.
– А я тобі кажу – нерест! – наполягає перший.
– А я тебі кажу – закінчився нерест! – не здається другий, і
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.
