Книги Українською Мовою » 💙 Пригодницькі книги » Монети для патріарха 📚 - Українською

Читати книгу - "Монети для патріарха"

279
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Монети для патріарха" автора Костянтин Артемович Когтянц. Жанр книги: 💙 Пригодницькі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 59
Перейти на сторінку:
чи діють люди Любомирського та Синявського в Кримському ханстві один проти одного, чи все-таки спільно?

Багато в чому — спільно. Все-таки і ті ляхи, які стоять за шведів (і яких очолює Любомирський), і ті, яких очолює Синявський — проти шведів, — і ті, й інші пам’ятають про свою вітчизну, просто благо її розуміють по-різному. А ми… Не фізичний біль пройшов по душі. Він же читав батьківську думу…

Той направо, той наліво, А всі браття, тото диво!.. През незгоду всі пропали, Самі себе звоювали.

Читав… І нічого не зрозумів. Він винен і покараний по заслузі.

Петрик сів по-турецькому, поклав на коліна рушницю. На приклад — пергамент, у руці з’явився свинцевий олівець.

Написав першу літеру, потім підряд три випадкових, другу, за нею одну випадкову, третю — п’ять випадкових. «Кочубей пробує підкупити мурз, аби хтось підтвердив, що твоя ясновельможність хоче разом з ними виступити проти Москви».

Мене доля вже покарала. Цікаво, як вона покарає Кочубея?{31}

Частина третя,
в якій герой на певний час
залишається сам-один

…Каджами цей люд назвали, бо в їх місті верховодять

Люди, вправні у чаклунстві, що могутньо химородять;

Їх ніхто і не зачепить, самі ж всюди людству шкодять.

Всі, що йдуть боротись з ними, — в сліпоті й ганьбі відходять.

Знають чар таємних силу; супротивних засліпляють,

Кораблі у хвилях топлять, в морі вихорі здіймають,

Воду сушать і по водах, мов по землях, походжають.

Схочуть — день без сонця гасне, схочуть — пітьму осявають.

Звуть їх каджами за люті їхні чари й ворохоби,

Хоч вони, як всі ми, люди, людські маючи подоби.

Шота Руставелі[50]

Дивлячись на місце злиття двох річок, Мусій згадав, що назва «Ягорлик» скоріше за все походить від слів «гяур лик» — «шлях невірних».[51] Він ще юнаком приходив сюди з Палієм, тоді хтось згадував переказ, що Ягорлик здобував іще Наливайко. Тепер тут править Петрик. Мертвий упир, якщо вірити Любі.

Серце защеміло, і він згадав. Згадав її голос:

— Нам пора розставатися. Ну не дивися так, знав же. Мабуть, здогадався, що я їду до свого чоловіка, Богданового батька…

Ні, не здогадався. Скільки ж їй років, якщо Богдан — син, а не брат?

— …а Бог його знає, як він на тебе гляне, хоча ми розсталися… Та в тебе ж усе на пиці написано. Він козаком був на Правому березі, потім їхні полки в Молдову пішли,[52] згодом він до Дубоссар прибився. Та, мабуть, моя мама вже там, бо відстежити нас на землі — навіть їй важко, а от куди подалися — тут шляхів мало. Чекай у караван-сараї, до тебе підійдуть.

Мусій, відверто кажучи, чекати не збирався. Бо, дійсно, йому лише двобою з братом-козаком не вистачало. Проте ніч вони у караван-сараї провели. Він та Мар’яна… Як вона позирала на нього ввечері! Проте коли він обмежився тим, що просунув руку їй під голову, вона схлипнула — і заснула.

Він тоді ще подумав, що лятавка-коханка — це сон…

— Знаєш що… — Яків устиг десь придбати нормальні чоботи, замість російських кавалерійських ботфортів, що видавали його за версту. — Це правда, що ти їдеш до патріарха? Мені Богдан сказав, — він поклав руку на Богданів багинет за поясом, — а йому сестра.

— Вона йому не сестра, а мати.

Ґава не стримався, присвиснув. Але й далі гнув своє:

— Давай я з вами. Якщо до патріарха, то справа богоугодна, за неї частина гріхів спишеться. А тут залишатися я не хочу, бо сам розумієш…

Сердюк кивнув, розуміючи, чому дезертир не хоче залишатися під булавою мертвого гетьмана.

— А далі що?

— Далі… На зворотний шлях. Та невже не знайдеться у

1 ... 25 26 27 ... 59
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Монети для патріарха», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Монети для патріарха"