Книги Українською Мовою » 💙 Класика » Давнє й нове, Франко І. Я. 📚 - Українською

Читати книгу - "Давнє й нове, Франко І. Я."

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Давнє й нове" автора Франко І. Я.. Жанр книги: 💙 Класика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27
Перейти на сторінку:
славний дипломата,

Хоче велике слово сказати

І всьому лиху відразу кінець зділати.

Тож не диво, що вся Європа

Витріщила очі на великого рутенського хлопа.

Ось він устав, тричі перехрестився,

Цілому зборові поважно вклонився,

Відітхнув, кашельнув і почав говорити,

Мов на «достойно» в сигнатурку дзвонити:

- Панове радні, славні штудерники,

А мої чесні співживодерники!

 

«Молот» - літературно-громадський збірник революційно-демократичного напряму. Видавали І. Франко та М. Павлик в 1878 р. у Львові як продовження забороненого журналу «Громадський друг».

Гладстон Уїльям-Юарт (1809-1898) - англійський державний діяч, лідер ліберальної партії. Провадив політику колоніальної експансії в Азії та Африці.

Воронізація. Вперше надруковано в журн. «Зеркало», 1882, № 17, с. 133, за підписом Мирон.***

Дрогобицька філантропія. Вперше надруковано в журн. «Зеркало», 1882, ч. 24, с. 186, за підписом Мирон.***

«Нове зеркало». Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1883, № 2, с. 2, за підписом М.*** Зберігся автограф вірша (ф. 3, № 193).

Українсько-руська студентська мандрівка літом 1884 р. Вперше надруковано окремою брошурою у 1884 р. накладом студентського комітету як своєрідну «програму дії». Дещо пізніше І. Франко написав заклик «В дорогу!», опублікований у журн. «Нове зеркало». Вміщуючи у збірці «Давнє й нове» весь цей матеріал, Франко додав до нього вступне слово.

Урич - село на південь від Дрогобича.

Корчин - село Львівської області.

Бубнище - село недалеко містечка Болехова (Івано-Франківська область).

Калуш - місто Івано-Франківської області.

Чорногора - найвище пасмо гуцульських Карпат з горою Говерлою.

Худий Юр - церква св. Юра в Дрогобичі.

Гірка - лісисте узгір’я біля Дрогобича.

Східниця - селище на південь від Дрогобича (Львівська область).

Діл - пасмо гір на південь від Дрогобича.

Бойки - етнографічна група українців, які населяють гірські райони Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей.

Зелемінь - гора в Карпатах.

Сукіль - притока р. Свічі, Що впадає в Дністер.

Гук - поріг на річці Сукіль.

Рожанський Гнат (1844-1883) - «народовець», один із видавців «Кобзаря» Шевченка в Галичині (1867).

Желехівський Євген (1844-1885) - український мовознавець-фольклорист.

Покуття - східна частина сучасної Івано-Франківської області.

Білоус Михайло - видавець і друкар у Коломиї. Його видання мали здебільшого реакційний характер («Руський сонник», «Небесний лист» тощо).

Ділятин - тепер селище міського типу Івано-Франківської області.

Дора, Микуличин - села над Прутом Івано-Франківської області.

Довбушів хрест - назва скелі на честь ватажка гуцульських опришків XVIII ст.- Олекси Довбуша (1700-1745).

Довбуша крісло - камінь у вигляді крісла, де, за народними переказами, любив сидіти Довбуш, коли приймав якесь важливе рішення.

Краттерів камінь - скеля біля с. Дори.

Мандатор Грдлічка - тогочасний поліційно-судовий урядовець в с. Устеріки над Черемошем, сумнозвісний своїм жорстоким поводженням з селянами.

Кодня - містечко на Волині, де 1768 р. шляхта катувала гайдамаків.

Сюди нам Федькович живцем переніс Гайнівську Лорелею… - йдеться про поезію Федьковича «Черемська цариця».

Кобилиця Лук’ян (1812-1851) - кріпак, керівник антикріпосницького селянського руху у 1843-1844 та 1848-1849 рр. на Буковині. Після придушення повстання помер на засланні.

Пані Февросія. (Наслідування). Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, № 17, с. 2, за підписом Мирон.*** Зберігся чорновий автограф вірша (ф. 3, № 194), датований «7.ІХ.84», із незначними розходженнями порівняно з текстом збірки.

Женщина. Вперше надруковано в журн. «Нове зеркало», 1884, № 23, с. 1, за підписом Мирон.***

«Товариство руських женщин у Станіславі» - засноване письменницею Н. Кобринською в 1884 р. Згодом Товариство заходами Франка поширило свій вплив на всю Східну Галичину і навіть Наддніпрянську Україну. З допомогою Франка у 1887 р. вийшов у світ жіночий альманах «Перший вінок». Традиції його були продовжені в трьох випусках збірника «Наша доля» 1893, 1895 і 1896 років.

О. Лунатикові. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1903, кн. 7, с. 5-6, під заголовком «Із циклу «Злоба дня». О. Лунатикові». Цей твір був відповіддю на вірш «Іван Хромко» Остапа Луцького, що виступив під псевдонімом О. Лунатик (див.: О. Лунатик. Без маски. Коломия, 1903).

Луцький Остап - український поет-декадент, у роки громадянської війни активно діяв у таборі націоналістичної контрреволюції.

 

 

ВОЛЬНІ ВІРШІ

 

I. Modern, II. Animal saltans, III. До музи. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1906 р., кн. 7, с. 1-2.

Збереглися чорнові автографи 16 останніх рядків вірша «Animal saltans» та вірша «До Музи» (ф. 3, № 240).

Блюдитеся бѣса полуденнаго. Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1907, кн. 11, с. 226-227, за підписом Невідомий. У збірці «Давне й нове» І. Франко засвідчив, що «сей вірш написаний у Криворівні в вересні 1907 р.».

Многонадійний. Вперше надруковано у збірці «Давнє й нове», с. 251-252, з приміткою «Написано в році 1907, досі не друковано».

 

 

ГІМНИ Й ПАРОДІЇ

 

Пісня руських хлопів-радикалів. Вперше надруковано в журн. «Радикал», 1895, № 4, с. 40-41. 1897 р. Франко зробив спробу надрукувати вірш у збірнику «Хлопські пісні». Проте спроба ця призвела до конфіскації усього збірника. Передруковуючи пісню у збірці «Давнє й нове», І. Франко опустив дві останні строфи:

 

Ми хочем вчитись, поступати,

Бо кривда є сестрою тьми.

Для себе хочем працювати

І бути люди між людьми.

Гей же

1 ... 26 27
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Давнє й нове, Франко І. Я.», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Давнє й нове, Франко І. Я."