Читати книгу - "Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар"

          Дерек, не шкодуючи БТР, на повній потужності понісся в найближчий транспорт зіургів. Тим часом Маарі і Балбі відкрили по ньому вогонь, оскільки від Фіска було потрібно перехопити управління, якщо Дерек не зможе керувати, він міг через камери і сенсори бачити, що відбувається зовні.

          Зіурги швидко зорієнтувалися в ситуації, що змінилася. Тепер вони концентрували вогонь уже на БТР. Кілька влучань у лобову броню налякали хлопця. Але, як виявилося, старі машинки ще на багато що були здатні. Крім сильних ривків, від яких він прикусив язика, наслідків не було ніяких.

            Тим часом Маарі з Балбі змогли відстрелити три ліві лапи у транспорту зіургів, що стояв попереду. А наступної миті сталося зіткнення на швидкості понад сімдесят кілометрів на годину. 

            Десятитонна махина бронетранспортера врізалася в транспорт тварюк, відкинувши той трохи вбік. Під час зіткнення Фіск на мить знепритомнів від перевантаження і того, як його втиснуло в ремені безпеки.

                    Коли ж він прийшов до тями, вони вже були за двадцять метрів від зіургів і, здійснюючи маневри, що заважають прицілюванню зіургів, кинулися вглиб лісу.  Наступної миті сенсори БТР-а на мить засліпило.

          Коли вони знову почали показувати навколишнє оточення, то ситуація була кардинально інша. БТР Норта не зміг вирватися, і лапи другого транспорту змогли його затиснути в одному положенні, після чого почати плазмою його різати. Норт не бачив виходу і активував підрив боєкомплекту, знищуючи разом із собою і транспорт зіургів.

          Дерек сильно скривився в цей момент, немов від болю, але промовчав і продовжив гнати БТР углиб лісу, зносячи невеликі дерева. Часу на об'їзд не було зовсім.

         Дірн на другому БТР-і вирушив в іншому напрямку. Так було більше шансів врятуватися хоч у одного.  Через десять хвилин Дерек вивів машину до доволі великої річки і з розгону в'їхав у неї.

           На датчиках БТР показало, що глибина була близько тридцяти метрів, а ширина близько півкілометра. Далі Дерек повів БТР по руслу річки, поки вони не досягли великої ями, в якій глибина була близько сорока метрів. 

           Тільки після цього він відкинувся на спинку крісла і важко видихнув. Але довго відпочивати він не міг собі дозволити. Насамперед він перевірив дітей. Ті, крім синців і гематом у місцях ременів, не дістали травм.

         - Ми вирвалися,- промовив Дерек.- Маарі, Балбі, спускаєтеся.

         - Зараз,- почув Фіск голос Маарі, і за секунду зі стелі відчинився люк, з якого і зістрибнула його дівчина. Обличчя в неї було все в крові. Фіск одразу злякався і кинувся до дівчини, але його відсторонив Дерек.

          - Звичайне розсічення чола, приклади пластир із генезером. Балбі, спускайся,- але у відповідь ніхто не відповів. Дерек тоді сам натиснув на відчинення люка, і звідти одразу закапала кров. - Харш,- вилаявся Дерек. Фіск, приклеївши пластир на лоб Маарі, теж зазирнув усередину, але одразу відскочив назад. 

            Хоч хлопець і не боявся трупів, але одна справа бачити трупи незнайомих людей, і зовсім інша - трупи знайомих. У кріслі другого стрільця на ременях безпеки висів труп Балбі.

Мабуть, один зі снарядів зіургів влучив у башту. Він хоч і не пробив її, але енергії вибуху вистачило, щоб ручний коректор дальності пострілу відламався і пробив голову Балбі наскрізь. У рваній дірі, яка пройшла крізь праве око в потилицю, можна було побачити шматочки розірваного мозку.

- Журт, Фіск, допомагайте,- промовив Дерек і став відстібати Балбі,- Треба звільнити місце і перевірити роботу башти. На правому борту в червоному ящику має бути мішок для трупа. Маарі, дістань його, будь ласка.

          - Зараз,- вимовила Маарі. Вона ледь не впала в ступор від усвідомлення, що і вона могла щойно ось так ось загинути. Але команда Дерека не дозволила їй зосередиться на цій думці.

- Пакуємо тіло і кріпимо його на крісло,- почав командувати Дерек,- Я перевірю башту, після цього відправлю дрон на розвідку. Треба зрозуміти, що сталося.

           За п'ять хвилин, коли тіло Балбі було посаджено на одне з крісел і зафіксовано в ньому, Дерек сів на місце мехвода і вивів на голопанель систему управління дроном.

           За його словами, керувати дроном через нейромережу не можна, тому що частоти роботи нейромережі легко пеленгуються, для цього військові дроїди і дрони мають спеціальний канал зв'язку.

          Його було в десятки або навіть сотні разів складніше відстежити, цим і хотів скористатися Дерек. Випустивши один із двох дронів, він відправив його на висоті в метр у бік бою, що стався.

           Побачене змусило Фіска пошкодувати, що він вирішив, на відміну від Журта і Маарі, подивитися. На місці складу було вже чотири транспорти зіургів. Кілька десятків піхотинців нишпорили на всі боки. 

           У центрі на колінах стояло двоє людей. Це були Айла і Шон. Як вони там опинилися, було незрозуміло. Також Фіск не розумів, чи то вони зрадники, чи то полонені. Точніше, не розумів до одного моменту.

          До них підійшов зіург, який був раза в півтора вищий за піхотинців, після чого просто відірвав голову Айлі і, розкривши свою величезну пащу, просто проковтнув. Відійшовши вбік, він щось вимовив, а в наступний момент найближчі зіурги кинулися на ще живого Шона і труп Айли.

        Тут Фіска ледь не вивернуло, одна справа - трупи, інша справа - бачити, як живцем їдять людей. І нехай вони обидва не бажали йому добра, але все одно бачити, як людину пожирають, було огидно.

        Дерек же сприйняв побачене майже спокійно. За щільно стиснутими вилицями було зрозуміло, що йому небайдуже побачене. Але зовні він не виявив своїх почуттів. Повернувши назад дрон, Дерек повернувся до хлопців.

          - Якщо коротко, ми в повній дупі. Прибув таурскен, це не просто звичайні зіурги. Це їхні польові командири, вони сильніші, розумніші, усі поголовно псіони. Здебільшого на рівні В рангу.  Якщо такий візьме наш слід, ми не зможемо втекти від нього. Тому, як би цинічно це не звучало, краще б він узяв слід Дірна.- тут Маарі здригнулася,- Спокійно, дівчинко, Дірн і для мене не чужа людина. Завдяки йому я зміг потрапити в п'ятсот перший. Він для мене більше, ніж батько.  І я йому смерті не бажаю. Будемо сподіватися, що таурскен не візьме наш слід. Ми від'їхали майже на десять кілометрів по руслу річки.