Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Чи є життя після весілля?, Ліра Куміра 📚 - Українською

Читати книгу - "Чи є життя після весілля?, Ліра Куміра"

819
0
04.10.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Чи є життя після весілля?" автора Ліра Куміра. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 41
Перейти на сторінку:
Розділ 26. Чи є життя після весілля?

- Леала, що сталося? З тих пір, як я повернувся, ти ходиш сумна, моє серце розривається побачивши тебе, - хлопець з ніжністю дивився на свою обраницю, намагаючись розгладити вперту зморшку, що з'явилася на лобі у його коханої.

- Бреане, я щоночі бачу той самий жахливий сон. У ньому я…

- Тссс... Не треба вимовляти його вголос. Все буде добре, - він знав, що сниться його істинній, бо й сам неодноразово переглядав моторошне видіння.
Вони повільно пройшли повз мене, навіть не помітивши, і опинилися в печері, де розташовувалося їхнє скромне житло. Хлопець жестом фокусника дістав із дорожньої сумки скриньку, яку відразу ж простяг своїй любові.

- Що там? - Зацікавилася дівчина.

- А ти сама подивися, - яскрава усмішка висвітлила обличчя симпатичного юнака.
Не довго думаючи, Леала відкрила подарунок і тихо ахнула. Ведучи цікавістю, я зазирнула через плече дівчини, розглядаючи чудової краси намисто. Те, що зараз було надіте на мені.

- Звідки воно? - Крижана дракониця (а це була саме вона) провела пальцями по прикрасі, боячись його приміряти, аж надто дорогим воно виглядало.

- Камені мені дісталися від гнома, якого я минулого разу врятував, а метал дав коваль, пам'ятаєш минулого року я вилікував його сина? - Дівчина кивнула, все ще не вірячи, що така цінність могла дістатись їй. - Ну а ювеліру я заплатив грошима, вирученими з продажу гірських трав, - він частенько так забирався в непролазні місця, відшукуючи для травниць необхідні інгредієнти.

Ті дуже щедро платили за здобуті коріння та трави, а Бреан щоразу приносив додому смаколики та необхідні для життя речі.

- Воно чудове, правда. Але куди мені його вдягати? - З гіркотою промовила Леала.

- Так злітай до рідних, я і для них подарунки купив, - хлопець дістав з сумки невеличкі мішечки, розкладаючи на столі, а дівчина тим часом з любов'ю дивилася на свого нареченого, і щастям світилися її очі.
Я судомно вдихнула, відчуваючи, як душа повернулася в тіло, і побачила перед собою перелякане обличчя Ірміана:

- Астелія! - Ну так, здуріла, повністю з ним згодна.

- Так, я вже тут, - і очима так хлоп-хлоп, може змилостивиться?

- Ти хоч уявляєш, що ми пережили? Ти стояла тут, зображуючи крижану статую! – Не хотілося б уявити когось із моїх близьких у такій ситуації, але я мала одне виправдання:

- Але це не я була, мене ніби щось вело, а я не розуміла, що роблю, - хиленький такий аргумент, але який вже є.

- Я втомився, розумієш, втомився. Щоразу ти у що-небудь вплутуєшся, а мені доводиться ось так стояти, дивлячись на тебе і вбиватися в безсиллі. Ти хоч уявляєш, наскільки це боляче? – Я боялася уявити, тому просто підійшла до коханого та обійняла його:

- Вже все добре, я тут, - повторювала як мантру, а мій Перший Лорд уперше за весь час нашого знайомства заплакав:

- Я ж, як ідіот, повзав біля твоїх ніг, намагаючись відшукати тінь заклинання, що обернуло тебе у статую. Так страшно було, - Дерек і дівчата тактовно відійшли убік, даючи нам можливість поговорити.

- Пробач, я не знаю, що ще сказати. Я постараюсь поменше влипати в неприємності і дошкуляти тобі, - ну що я пороблю, якщо така?

- Ні, ти не просто постараєшся. Ти засядеш удома і носа не показуватимеш з маєтку! – голос Ірміана звучав, як хльосткий ляпас.

- Ти не маєш права мене замикати! - Ось чого не дозволю, так це неволить мене.

- Ще як маю! Нормальні дружини сидять удома і народжують спадкоємців своїм лордам, а ти носишся по всьому світу в пошуках дивних артефактів, які колись занапастять якщо не тебе саму, так когось поруч, - по моєму обличчі текли сльози, я не очікувала таке почути від свого чоловіка.

- Ти ж знав, що вибираєш ненормальну… - прошепотіла у відповідь, уже не стримуючи плач.

- Вибачте, що відволікаю, але в нас тут невеличкі проблеми, - у печеру увійшов Дерек, тактовно кашлянувши при цьому і голосно ступаючи кам'яною підлогою.

- Поговоримо потім, - сказав мені Ірм, і повернувся у бік підлеглого. - Що цього разу?

– Магометри, вони видають велике магічне обурення. Схоже на штучний землетрус, - новини були шокуючими, тому ми кинулися до приладу, розглядаючи його показання.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 25 26 27 ... 41
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чи є життя після весілля?, Ліра Куміра», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Чи є життя після весілля?, Ліра Куміра"