Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Виправний день 📚 - Українською

Читати книгу - "Виправний день"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Виправний день" автора Чак Паланік. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 91
Перейти на сторінку:
демократії потребують так само, як повітря, перестав бути пріоритетом четвертої влади. Тих журналістів, яких не змогли підмовити, позбулися.

Вони випробовували одне одного фотографіями на телефонах. На кожній — знімок видатної жінки чи чоловіка з гарно вкладеним волоссям і сяючою усмішкою. Волосся сиве або фарбоване. З краватками чи перловими намистами. І завдання полягало в тому, щоб назвати ім’я людини та її кількість голосів у Списку. Чи визначити, що це фото невинної людини, яка б у жодному випадку в Список не потрапила та не вважається мішенню.

То були колишні репортери новин із запалими щоками та суворим поглядом, які зібралися під радіостанціями і кабельними телеканалами, готові повернути об’єктивність на громадське телебачення.

Тієї ж ночі Естебан з Бінґом запросили десяток своїх друзів на вечерю «зі своїми». Вечеряючи з паперових тарілок, наповнених малліґатоні[107] й моле-де-польйо[108], місцева частина їхнього роду узгодила свій список мішеней. Незважаючи на тижні підготовок, побоювання відчувалось у повітрі, як запах гострого карі.

Поки чоловіки, що зібралися, їли, Естебан зачитував уголос із книги Талбота:

Саме життя серед гетеросексуалів змушує гомосексуалів почуватися ненормальними. Лише серед білих темношкірі почуваються так, ніби не відповідають якимсь вимогам. І лише серед гомосексуалів і темношкірих білі почуваються під загрозою й у чомусь винними. Жодна група не повинна занепадати через інтелектуальні очікування та моральні критерії іншої.

Стоячи в центрі групи, з розкритою книжкою в руках, він зачитав:

Мистецтво не повинне бути соціальною інженерією. Мистецтво, яке ставить за мету виправляти людей, потрібно викорінити зі суспільства.

Наступний рядок Бінґ знав напам’ять:

Із цим в умі ми мусимо дозволити кожному чоловікові визначитися з власним щастям.

До стосунків з Естебаном маленький Бінґ був вплутаний у нездорові стосунки зі своїм сутенером. Хоча Одрі Гепберн і була його вічним ідолом, Бінґове життя було далеке від описаного у «Сніданку у Тіффані»: модні нічні клуби і вистрибування з верхівки величезних тортів на дні народження під гучні оплески натовпу безтямно закоханих Шрайнерів[109]. Ні, насправді все, що говорив колишній сутенер Бінґа, було: «Ці хуї самі себе не смоктатимуть, сука!»

Тож коли Естебан розігрував свою виставу, маленький молодший чоловік слухав. Старший ерудований кубинець запросив його взятися до зброї у його роді влади, і Бінґ розпізнав кращі умови, коли побачив їх.

Закриваючи книгу Талбота і обережно відставляючи її, Естебан проголосив:

— Квір-спільноти завжди були ударними частинами західної цивілізації.

Коли проблемні райони міст зігнили до обпалених скелетів колись витонченого житлового фонду, сказав він, саме квір-спільноти знову зажили в тих пронизаних криміналом районах. Квір-поселенці не мали дітей, тому не покладалися на провальні шкільні системи. Міцні квір-спини та ясні квір-уми не ризикували нічим, окрім власних життів! Ті безстрашні піонери заселили жорстоку пустоту занепалої Саванни і занехаяні пустирі Балтимора і Детройта. Ті квір-поселенці зупинили мертву петлю кожної місцевої податкової бази. За допомогою квір-рішучості вони приручили беззаконні кордони міст. Квір-вистражданим капіталом[110] вони підняли ціни на землю.

То тут, то там приглушені вигуки «Амінь, брате» перемежовували збуджену промову Естебана.

— Коли всім іншим не вистачало духу, — вигукнув він, — саме квір-сміливість прибивала дахи назад на ті будинки! Квір-рішучість лагодила ту суху гниль і перетворила ті гетто на безпечні інвестиції для білих банкірів.

Він описав, як зростання цінності власності привабило потік гетеросексуалів. Кращі школи і безпосередня близькість до місцевих служб привели їх іще більше. Очевидно, що Естебан лише почав будувати свою аргументацію.

Він переводив погляд з одного слухача на іншого, роблячи паузу, перед тим як продовжити.

— На краще чи на гірше, — він штрикнув пластиковою виделкою в повітрі для наголосу, — квір-спільноти завжди були передовим захистом також і в появі політики!

Цитуючи нещодавні наукові праці як докази, він описав, як Малколм Ікс[111] опускався на саме дно, обслуговуючи багатих білих чоловіків, до яких потім повертався, щоб обікрасти.

— Та чи ми звеличуємо руйнівну квір-енергію цього чоловіка? — звернувся він. — Цього героя, що прагнув знищити владу будь-якими можливими способами.

Невелика група озвалася хором приспівом із «Ні!» та «Бляха, ні!»

— І це я ще нічого не сказав про Джеймса Болдвіна![112] — простогнав Естебан. — Цей чоловік… цей пророк… поет, увінчаний лавровим вінком, який написав літургію цілої своєї раси, але люди не звеличують його квір-дух!

Естебан не лише умів тушкувати біднувату курку марсала[113], а й проповідував своєю запальною промовою владу, про яку Бінґ ніколи не чув.

Їжу та напої ігнорували, люди відставляли свої гострі страви, підносили руки і розгойдувалися разом, демонструючи єдність. Маленький Бінґ міг лише шкіритися; він гордився тим, що бачить міць риторики свого чоловіка.

— Не настільки помічним, але таким же історичним та ігнорованим, — простогнав Естебан, — був ще один квір-хлопчик!

Піддражнюючи своїх слухачів, він описав дитину, по вуха закохану в однокласника, який їй відмовив. Цей хлопчик виріс і став почесним солдатом, а тоді опинився у злиднях. Його молодість відчинила двері до гаманців багатих чоловіків-шанувальників, і цей молодий чоловік швидко опинився на чолі політичної партії. А невдовзі — за кермом цілої країни.

— Мабуть, наймогутніший лідер двадцятого століття, — Естебан виплюнув ці слова зі зневагою. — І ніхто не говоритиме, як квір-серце привело його до величності.

Цей демагог, цей безнадійно закоханий вусатий жиголо побудував оточення з квір-лідерів, своїх однодумців, і запустив стиль візуальної образності, який продовжують наслідувати й досі. Та коли радикальну квірність його політичного руху розкрила і висміяла світова преса, той же лідер закликав до масштабної страти всієї його квір- структури влади.

— Однієї ночі, — вів далі Естебан, — їх разом стратили, а чоловік єдиний вижив і був змушений ховати свій квір-сором і мучитися з ним аж до свого самогубства.

Аудиторія ловила кожнісіньке Естебанове приголомшливе слово.

— Цей чоловік, — прорік він, — з усією його квір-владою і боягузтвом, був ніхто інший, як… — він зиркнув на Бінґа.

Молодий чоловік запропонував:

— Адольф Гітлер?!

Естебан кивнув у мовчазному підтвердженні.

Тут аудиторія охнула. Хлопчиком, у якого маленький Адольф закохався в середній школі, роз’яснив він, був Людвіґ Вітґенштайн, талановитий єврей, який мав вирости і стати таким собі анти-Гітлером, блискучим філософом і вчителем, що не боявся приховувати своє квір-я. Той, хто винайшов «Качку-кролика» Вітґенштайна. Щодо ночі, коли стількох співвітчизників Гітлера вбили, це була легендарна «Ніч довгих ножів», коли нацистська партія очистилася від квір-членів-засновників.

Перед зачарованими учасниками вечері розгорталася заборонена для вух історія.

— Так, — пішов далі Естебан, — навіть у шляхетному жіночому русі…

Після робіт Бетті Фридан[114], після роботи 1960-х і крові, пролитої поколінням квір-жінок, лідерки виселили

1 ... 25 26 27 ... 91
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Виправний день», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Виправний день"