Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Кожною клітинкою тіла, Катерина Орлова 📚 - Українською

Читати книгу - "Кожною клітинкою тіла, Катерина Орлова"

1 258
0
02.09.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Кожною клітинкою тіла" автора Катерина Орлова. Жанр книги: 💙 Еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 58
Перейти на сторінку:

Я фиркнула і зайшла у ванну.

За півгодини ми сіли у вантажівку Рона, і він повіз нас на сніданок у миле кафе, де подавали дуже смачні булочки з корицею й ароматну каву. Я жувала випічку і дивилася, як Рон наминає величезну порцію сніданку, до якого входило чотири смажених яйця, стільки ж сосисок, кілька шматочків бекону і салат. Окрім цього Рон і собі замовив булочку з кавою.

- Спробуй шматочок. - Рон простягнув до мене виделку, на якій був нанизаний шматочок яйця і сосиски.

Він не знав, що я ненавиджу яйця, особливо яєчню. Мене нудить, коли таке потрапляє до мене в рот.

- Я не голодна, - злегка скривившись, відповіла я.

Рон злегка насупився.

- Ніколи більше не бреши мені, - спокійно сказав він, закинувши в рот вміст виделки. - Ненавиджу брехунів. І Мел, - додав він, помовчавши, - ти маєш казати мені, що любиш, а що - ні. Іншого шляху пізнати одне одного не існує.

Я кивнула. За ці роки в мені виробилася звичка приносити Рону мінімум дискомфорту, як би по-ідіотськи це не звучало. Це зараз, через роки, я можу сказати, що поводилася як ідіотка. А тоді моя поведінка здавалася мені нормальною. Я просто не хотіла турбувати людину, яку кохала, своїми вподобаннями.

У чоловіка був до біса гарний апетит. Він ум'яв усю тарілку, здавалося, всього за кілька хвилин. Задоволено відкинувшись на спинку диванчика, він подивився на мене.

- Тобі завтра на роботу?

- Ні. А тобі?

- Мені на роботу тоді, коли я - сам собі начальник - скажу, - розсміявся Рон відкритою посмішкою. Залишся зі мною.

- Ти про що?

- Залишся сьогодні зі мною, - повторив він. - Ми можемо... Не знаю, подивитися кіно, зайнятися сексом. - Він пограв бровами, викликавши посмішку на моєму обличчі.

- Мені потрібно освоїти посадку деяких видів рослин, - сказала я. - Післязавтра я працюю з новими рослинами. Це буде досить складна композиція, тож мені потрібно ще з цим попрацювати.

- Що тобі для цього потрібно? - серйозно запитав Рон, роблячи ковток кави.

- Комп'ютер та інтернет.

Він кивнув.

- Усе це є в мене вдома.

- А ти хіба не ночуватимеш у батьків?

- Ні, я доглядаю за будинком, а не живу в ньому.

- Добре, - раптово випалила я. Відверто кажучи, мені навіть хвилину не треба було думати над його пропозицією, бо серце вже давно все вирішило.

Рон усміхнувся.

- Розумниця. Швидше допивай каву. Мені не терпиться знову зірвати з тебе трусики.

Я почервоніла.

- Роне, - з докором сказала я.

- Що? Цінуй правду, мала. Вона ще нікого не підводила, - підсумував він і підморгнув.

Цінуй правду. Мене зачепили ці слова. Я на прохання Джемми приховувала від Рона стосунки його сестри. І якимось чином я відчувала, що це ще вилізе мені боком. Тільки поки що не знала, як.

 

За кілька годин я вже практично божеволіла від кількості отриманої інформації. Її було так багато, що мені, здавалося, не подужати всіх цих тонкощів поєднання рослин під час посадки. Здавалося б, мені подобалася професія, яку я обрала, але запам'ятати так багато за такий короткий термін було вище моїх сил.

Я зачинила ноутбук і відкинулася на спинку дивана. Рон повернувся до мене обличчям і погладив мої ноги, що лежали в нього на колінах. Я прикрила очі. Його руки так розслабляли і дарували блаженне відволікання. Він розумів без слів, чого я потребувала. Його долоні підібралися вище, а потім і зовсім пірнули під футболку, яка діставала мені майже до колін. Ніжно погладивши внутрішній бік мого стегна.

- Я можу допомогти відволіктися, - хрипло промовив він.

- У тебе там у телевізорі всіх повбивають, поки ти будеш зайнятий, - з усмішкою сказала я.

- І чорт із ними, потім перегляну фільм. - Він перемістився, прибрав ноутбук на кавовий столик і навис наді мною. Його губи були в парі міліметрів від моїх. - Чому я не можу відірватися від тебе?

- Бо нарешті зрозумів, що я - та, на кого ти чекав усе життя? - запитала я і подумки вдарила себе, бо цей тиск на Рона ні до чого доброго не призведе. Тому я вирішила все перевести на жарт. - Або ти просто хотів відчути, як це: торкатися справжніх цицьок.

Рон розсміявся, і я розслабилася.

- Не називай їх так більше. У тебе до біса привабливі груди. - Він знову запустив руки під футболку і, провівши гарячими долонями по животу, стиснув мої груди, змушуючи вигнути спину і застогнати від задоволення. - І так, мені було неймовірно цікаво відчути, як відчуваються справжні груди, - зі сміхом закінчив він, а потім різко задер футболку, і схопив сосок губами.

 

1 ... 25 26 27 ... 58
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кожною клітинкою тіла, Катерина Орлова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кожною клітинкою тіла, Катерина Орлова"