Читати книгу - "Межі пристойності, Лана Вернік"

Посміхаючись перед камерою ноута під час останньої нашої розмови, Артур радісно розповідав про свою “маленьку принцесу”, яку ніхто спеціально не вчив, але маніпулювати батьком мала вміла ідеально. Бідний... Бідний майбутній зять.

Почувається Артур безмежно щасливим. Він завжди мріяв про маленьку принцесу — і він її отримав. Єдине, що його трохи засмучує, що у жодної дитини немає синіх очей їхньої матері. Він знав, що така ймовірність була занадто мізерною, зважаючи, що його типаж є домінантним по відношенню до світлої Злати, але ж не чистим… мішаним... Артур сподівався на диво…

Злата усміхнулась і, цілуючи чоловіка у щоку, сказала, що подумає над тим, щоб дати йому ще шанс. Зрештою, цього року їй виповнилось лише 29 років, і сходити за синьоокими дітьми ще можна спробувати… кілька разів.

Артур повернувся до камери і підморгнув мені.

— Ти чула?

— Чула, — посміхнулась я у відповідь, — давай, Павленко, використовуй свій шанс на повну. Ти зможеш, я знаю.

06 травня 2020 року.

Артур з самого початку досить скептично поставився до ідеї написання історії їхнього зі Златою життя.

— Кому це може бути цікаво? — часто запитував він, коли я випитувала якісь чергові подробиці.

— Повір, цікаво БУДЕ.

— Ну добре… — і я отримувала чергову порцію уточнень.

Книга потроху викладалася. Її почали читати, коментувати і у коментах почали звучати питання стосовно паперової книги. 

Зізнаюся, про друк тоді ніхто не думав, але це запитання почало задаватися часто… 

— Для чого друкувати книгу, котра є у вільному доступі в інтернеті? - поцікавилася я в однієї читачки в пабліку, а відповіді отримала вже від багатьох читачів: не всі читають електронні книжки з різних причин: комусь не зручно, хтось не може через поганий зір, або люди віддають перевагу традиційним друкованим виданням, хочуть на подарунок мамі, кумі, сестрі, подрузі…  або повиділяти пам’ятні цитати…

Я замислилася.

Рішення друкуватися остаточно ще не виникло, але певні паростки цієї ідеї вже почали з’являтися. Вже під час завершення написання другої книги — “Фантомна довіра”, коли до корекції книги долучився мій дуже хороший ДРУГ  Asp, почали знову лунати питання про друк… і мені вже було з ким про це поговорити.

Головні герої і друзі підтримали цю ідею, результатом тривалої командної роботи стали друковані примірники електронної книги у м’яких і твердих обкладинках. Без втручання видавництв книга вийшла такою, як ми цього самі забажали.

Я хочу, щоб українською читали. Щоб читала якомога більша кількість людей.

Я роблю те, що можу, для популяризації української мови…

Під книгою багато коментарів. Коротких і довгих, стислих і розгорнутих. Комусь просто сподобався текст, комусь книга допомогла вийти з депресії чи вирішити певні особисті питання…

Я дуже вдячна читачам, котрі мене підтримують своїми пожертвами через нагороди, котрі вмовили мене видати книгу на папері у м’якій і твердій палітурці, на різні фінансові можливості читачів. Дякую, що ви зі мною.

Електронний варіант книги залишається у вільному доступі.

Якщо сподобалося, то не забудьте написати коментар і поставити твору ⭐

Мені буде приємно ❤️

З питань придбання паперової книги

звертайтеся до мене через Facebook або Instagram =)

Я ЗАВЖДИ РАДА СПІЛКУВАННЮ

Після прочитання, будь ласка, переведіть книгу у розділ “Хочу прочитати” (не в "Архів"), так ви не загубите її та підтримаєте видимість, щоб інші читачі також змогли її знайти))

Читайте інші мої книги:

Кінець