Читати книгу - "У пошуках проклятої королеви, Ляна Аракелян"

– Рута, з нами був Шрам і магістр Лайс, – сумно усміхнувся кінчиками губ Альг. – Вони підстраховували нас. До того ж не забувай: в академії є джерело, де ми постійно заряджаємо накопичувачі та поповнюємо свій резерв напряму.

– Шкода, що нічого не вийшло, – зітхнула я.

Ні, однозначно, не можна йти ось так, коли якийсь сильний маг може прочитати нас як відкриті книжки. Та й Хранитель, пам’ятається, говорив про воїнів, які мають із нами вирушити в дорогу. І хто ці воїни? Тіа і Лікраніель? Навряд чи. А хто провідник? Альгін і Герман – ті, що шепочуть вогню, Богріс – той, хто розмовляє з духами. Хто з нас брехун – невідомо, як і все інше. Ми з Кхиброю знаємо всього кілька заклинань і рецептів зілля. Не факт, що в складній ситуації їх не забудемо чи не переплутаємо слова. І тоді таке може вийти, що страшніше за тарганів. А сліпо покладатися на щасливий випадок – нерозумно.

– А ти що так довго? – зашипів Лікраніель. – Братик тобі лекцію читав?

– Про мене потім, – я присіла навпочіпки біля ліжка коханого і взяла його за руку.

– Марно, – похмуро сказав Боґріс. – Тільки цілителька може його розбудити.

– І що нам робити? – настрій стрімко погіршувався.

– Може, затиснути Гері ніс і рот? – пропищав Шафран, який сидів на краю ліжка.

– Дуже смішно, – буркнула Кхибра.

– У нас немає іншого виходу, – випросталася я і піднялася. – Треба про все розповісти Скріраніелю.

– Нізащо! – обурився Лік. – Якщо в цю справу втрутиться братик, то ми просидимо п’ять днів під замком, удома, а він із загоном вирушить на пошуки!

– У тебе є інші пропозиції? – став на мій бік Альг. – Ти сам прекрасно бачив, як у нас виходять заклинання вищої магії! А твій брат може це зробити на раз-два. До того ж Тіа навряд чи дістане карту. Навіщо ти взагалі їй це доручив? І так ясно, що дівчисько не впорається.

Лік нічого не встиг відповісти. Двері різко відчинилися. Ми здригнулися. На порозі стояв розлючений Скріраніель. Однією рукою він тримав за передпліччя засмучену Тіа. А в другій – була нещасна карта. Альг гучно пхикнув, мовляв, я ж казав! Рані підштовхнув Тіа в кімнату, та мало не впала в обійми Лікраніеля. Той відсахнувся, немов на нього не ельфійка впала, а вилилося відро кислоти. Скріраніель зачинив двері й навісив полог німоти – зовнішні звуки зникли.

– Це ж треба! – його погляд повзав по наших обличчях. – Одна мені в бібліотеці зуби заговорює своїм минулим, а друга тим часом краде карту. Чудово! Або ви зараз же викладаєте все начистоту, або я влаштую вам таку «практику», що забудете власні імена від втоми. Ну?! Я чекаю.

Ми перезиркувалися: ніхто не наважувався першим почати розмову.

– Хранитель Шепоту Рос дав нам завдання, яке ми маємо пройти за п’ять днів, – я наважилася порушити тишу.

– Що?! – і без того великі очі Рані стали ще більшими. – Як?! Як ви його знайшли?

– Це все я... – я знітилася. – Ми купалися в Семиводній, і він мене несподівано схопив за ногу.

– Несподівано?!

– Ну так.

– Рані, ти нічого такого не подумай, він просто сказав, що якщо ми виконаємо всі умови, то Рута зможе відшукати дещо, – Лік зі щенячою відданістю зазирнув в очі брата.

– Дещо?!

Через постійні перепитування складалося враження, що Скріраніель погано чує або не розуміє.

– Тобто, ти хочеш сказати, що Хранитель Шепоту Рос абсолютно несподівано опинився в Семиводній, несподівано схопив Руту за ногу і так само несподівано дав вам завдання, яке саме ви маєте пройти?! Я все правильно зрозумів? Нічого не переплутав?!

– Ну-у-у, так, – знизав плечима Лікраніель.

Рані, примружившись, окинув нас презирливим поглядом. Пауза затягнулася.

– Руто, у тебе талант знаходити пригоди на свою дупу, – вилаявся нарешті Скріраніель. Потім додав кілька гномських слівець.

– Можеш скільки завгодно лаятися, у нас лише п’ять днів, – я подивилася Скріраніелю в очі.

Той хотів було знову лайнутися і, можливо, зробив це подумки, але стримався від гнівної промови вголос.

– Мені потрібен час обміркувати все почуте, – через кілька хвилин видав він.

– У тебе його немає, – м’яко сказав Лік. – Ми вже зараз маємо вирушати в дорогу. А Герман, як на зло, занурений у цілющий сон. Він потрібен нам. Може, твоя наречена допоможе його розбудити?

Губи Рані стиснулися, він спідлоба глянув на брата, потім перевів погляд на мене.

– Що саме вам сказав Хранитель? Тільки згадуйте якомога точніше!

– Серед вас є ті, що шепочуть вогню, – почав Лікраніель, – з ними ви вирушите до Серця Огралліяза, де отримаєте підказку.

– Хтось із вас чудовий брехун: з ним ви підете в підземелля Ісліньяр, де отримаєте те, з чим наприкінці повернетеся сюди, і поцілований долею знайде те, що сотні років заховано від людських очей, – продовжив Альгін.

– Але перед цим… Серед вас є той, хто розмовляє з духами. З ним ви спуститеся до витоків Семиводної й отримаєте ще одну підказку, – підхопила Кхибра.