Читати книгу - "Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти, Данило Борисович Яневський"

Фартух: одяг ремісника чи прикраса вельможі?

Фартух служить не тільки для захисту від пошкоджень при роботі, у тому числі при роботі на будівництві. Він також є одним з найважливіших елементів ритуального одягу масона. Подібно будівельникові, що вдягав фартух перед початком праць, вільному муляреві також був необхідний фартух перед працями в ложі.

На давніх гравюрах муляри майже завжди зображуються в фартухах. Отже, принаймні з деякою часткою впевненості можна стверджувати, що використання фартухів дійшло до нас ще від оперативного масонства.

Перші документальні згадування про виникнення фартуха відправляють нас у часи Стародавнього Єгипту. Принаймні саме в цій країні були виявлені зображення чоловіків, що знаходяться на державній службі у фартуху у вигляді драпірування зі смужки шкіри або очеретяних стебел, прикріпленого до пояса.

…Ми цілком погоджуємося зі Робертом Ломасом та Крістофером Найтом, які стверджують: «Цей символ більш давній, ніж Золоте Руно або Римський Орел, більш почесний, ніж Зірка ордену Підв’язки або будь-який інший із існуючих зараз знаків відмінності. Він є емблемою невинності й знаком дружби».

Що ж символізує фартух? Для відповіді на це питання давайте подивимося: де й ким він використовувався. Перше, що приходить на пам’ять, — це враження з дитинства. Згадайте маму або бабусю в кулінарному фартуху на кухні або батька, діда, дядька в шкіряному фартуху за верстатом. Неможливо придумати більш простий і більш корисний предмет гардероба. Тому для мене фартух — це не тільки символ чистоти, але й символ праці, сімейного затишку, простоти й відкритості людини, що носить його.

Ті, у кого є діти, звісно пам’ятають, який предмет дитячого одягу є самим корисним для дитини. Важко уявити, скільки би довелося прати батькам без маленького фартучка. Маленька людина пізнає світ, а процес пізнання й досліджень завжди пов’язаний з ризиком піти у невірному напрямку й ризиком забруднитися. У цьому випадку фартух покликаний захищати.

З давніх часів в Україні-Русі дитину носили в «подолі». Що являє собою «поділ»? Це — фартух жінки, в якому вона носить або колисає свою дитину. Важко після сказаного не погодитися, що фартух — це і символ турботи.

З історії Давнього світу нам також відомо про фартух з дорогої тканини, що нашивався у Візантії до плаща. Він називався Табліон (лат. tablion).

Табліон відображав високе суспільне становище візантійця й одягався лише для участі в яких-небудь урочистостях. В імператора табліон робився з дорогоцінної парчевої тканини й був одним із символів найвищої імператорської влади, для придворних використовувалася гладка одноколірна тканина. В іконописі табліон зображується на одязі святих, що мали знатне походження за народженням. У цьому випадку фартух є символом знатності й особливого статусу.

В прадавні часи фартух частіше зустрічався як релігійна прикраса. Найраніше згадування про фартух датується 2100 роком до н. е., коли Мельхіседек з Авраамом почали священослужіння. Мельхіседек був первосвящеником і став перший носити фартух як знак духовної влади. Фартух вважався високою честю й символом святої людини.

Фартух у ті часи був почесним знаком відмінності. Ніхто, крім вищого духовенства, не мав права прикрашати себе синім, фіолетовим, малиновим тощо поясом на тлі тонкого білого полотна.

І, хоча індійський, перський, єврейський, ефіопський і єгипетський фартухи були однаково чудові, все-таки вони відрізнялися один від одного. Деякі з них були прості білі. Інші були смугасті із синього, фіолетового й малинового сукна. Деякі з них були з золота, інші — прикрашені чудовими китицями та облямівкою. У Персії, наприклад, при ініціації майбутній священослужитель був одягнений у білий фартух. Юдейська секта єсеїв одягала своїх новачків у білі халати. У Японії при обрядах посвяти кандидатів одягали в білі фартухи. Римські священики носили білий одяг, коли вони займалися жертвопринесенням. Друїди використовували різні кольори в одязі при різних ступенях посвяти, але білий відповідав верхньому ступеню досконалості. На момент формування Великої Ложі Англії, фартух Масона був білий і без прикрас — на честь оперативного масонства.

Фартух Масона повинен бути виготовлений з овечої шкіри. Ніякі інші матеріали — такі як льон, шовк або атлас — не можуть повністю замінити овечу шкіру. Ягня завжди вважалося емблемою безвинності. Фартух є нагадуванням Масонові про неспричинення зла іншим. Фартух нагадує про прощення братів — навіть якщо вони випадково або з наміром заподіяли тобі біль. Фартух — це емблема духовної прихильності ідеям лицарства, він піднімає Братів, що носять його, вище брутальності й неуцтва людей.

Незаплямована репутація й прямота поведінки є важливою й необхідною умовою для одержання доступу в небесну Ложу, де головує Великий Архітектор Всесвіту. І фартух Вільних мулярів є тою символічною захисною оболонкою, яка дозволяє нам зберегти свою честь і репутацію чистою. Щоразу, коли Масон надягає свій фартух для робіт, він мимоволі замислюється про основні принципи братерства та про чистоту своєї душі.

Apron // Encyclopedia, І, 72

«Немає іншого символу більш важливого у своєму повчанні і більш цікавого в історії свого походження, ніж фартух, виготовлений із шкіри ягняти або білої шкіри. … У масонському фартухові є дві головні речі: це колір та матерія, з якої він зроблений. Колір масонського фартуха має бути без плям та чистим. Цей колір впродовж усіх віків та у всіх країнах є симовлом невинності та чистоти. …Масонський фартух має бути виготовлений зі шкіри ягня. Ніякий інший матеріал, як льон, шовк або сатин не можуть замінити без повного руйнування