Читати книгу - "Єдина, або Сім наречених принца Ендрю - 2, Ольга Обська"

— Ну як? — поцікавилася Агнеса.

— Мило, — відповіла професорка. — От тільки не зрозуміло, де основна деталь.

— Ти про курячі ніжки?

— Так.

Приборкувачка драконів подивилася на Крампія, і той дістав із шухляди дві високі ласти великого розміру в формі курячих лап. Агнеса покрутила їх у руках і начепила на ноги.

— У нас із Крампієм з'явилася геніальна ідея зробити хатинку рухомим реквізитом, — почала пояснення приборкувачка драконів. — Баба Яга надягає на ноги ласти, а на плечі — саму хатку, і може спокійно ходити по сцені.

Після цих слів, Агнеса зайшла всередину будиночка і підняла його.

— Бачите, як ефектно? — приборкувачка драконів зробила кілька кроків, щоб продемонструвати рухомий реквізит в дії.

Кіпріс спостерігала за хатинкою, що ожила, насторожено.

— То я так і буду весь спектакль з хатою на спині тягатися? Виходить, мене і видно не буде, тільки лапи?

— Чому тільки лапи? — заперечила Агнеса. — Коли потрібно буде сказати якусь репліку, можна висунути голову з вікна. Ось так, — після цієї фрази обличчя приборкувачки драконів з’явилося у віконному отворі. — Зате уяви, як глядачі будуть вражені, коли після моїх слів: «хатинко-хатинко, стань до лісу задом, до мене передом», хатинка візьме, та й виконає команду.

— Щось у цьому, звичайно, є, — Кіпріс сумнівалася. — Але трагізму замало.

— Зате екшену багато, — парирувала Агнеса. — Мої крила в порівнянні з твоєю хаткою — дитячий лепет.

Останній аргумент став вирішальним. Кіпріс одразу сповнилася гордості за свій рухомий реквізит.

— Добре, вилазь, — скомандувала вона, — зламаєш ще що-небудь завчасно.

Як не поспішали дівчата, але влаштувати генеральний прогін не вийшло. Часу залишалося рівно стільки, щоб переодягнутися і накласти грим. Перші глядачі вже почали заповнювати галявину.