Читати книгу - "Квантовий воїн"

Ми повинні знову повернути собі власну підсвідомість і зробити все можливе, щоб вона працювала на нас так, як це має бути. Підсвідомість — дивовижна частина єства, і якщо ми будемо з нею тісно співпрацювати, вона надасть неоціненну допомогу. Поглиблюючи своє розуміння того, ким ми є, краще бачимо переваги від співпраці свідомості з підсвідомістю. Остання — це засіб, завдяки якому ми маніфестуємо свою реальність. Раптом розуміємо всю сміховинність того, що так довго ігнорували цю частину себе.

Перша міфічна назва підсвідомості — це Власниця візерунків. Якщо пам’ятаєте, одна з назв нашої свідомості — це Плетільниця візерунків. Схожість між цими двома назвами чітко вказує на те, як саме співпрацюють свідомість та підсвідомість. Наша свідомість виплітає візерунки думки, а підсвідомість отримує та зберігає їх у вигляді вібраційних закарбувань. Саме завдяки щоденному повторенню свідомість закарбовує в підсвідомості візерунки. Це ще раз наголошує на важливості щоденних вправ.

Друга назва підсвідомості — Зв’язківець із павутинням. Візерунки думок, які перебувають у нашій підсвідомості, невпинно резонують свої повідомлення. Вони зв’язуються з павутинням, надсилаючи йому вібраційні сигнали. Вібрації — це мова Всесвіту, і саме нею завжди відбувається спілкування між підсвідомістю та енергетичною павутиною. Як я вже писав раніше, у кабалістичних ученнях кожна людина є мікрокосмом макрокосму, маленьким Усесвітом у мініатюрі. Кабала прирівнює підсвідомість до енергетичної павутини й називає цю сферу діяльності Єсод. Єсод, що функціонує всередині нас, є підсвідомістю, а функціонуючи у Всесвіті, він представлений енергетичним павутинням.

Роздуми над роботою Єсоду приводять до того, що кабалісти називають «Баченням механізму Всесвіту». Коли ми осягаємо ті унікальні стосунки, що існують між нашою підсвідомістю та енергетичною павутиною, то насправді бачимо механізми роботи Всесвіту. Таке надзвичайне проникнення в суть природи реальності розкриває нам секрети створення жаданого за допомогою цього зв’язку. Цей метод є цілком зрозумілим: незалежно від того, що ми хочемо маніфестувати у своєму житті, просто потрібно подумки створити дуже чіткі мисленнєві візерунки тих обставин. Щоденне повторення цих образів переносить такі візерунки до підсвідомості. Це відбувається автоматично, і нам не потрібно спрямовувати їх чи про них думати. Щойно наша підсвідомість отримує ці візерунки та вкорінює їх, вона зв’язується з енергетичним павутинням і передає їх йому.

Підсвідомість та енергетична павутина мають багато спільного. Перша функціонує всередині нас так само, як енергетичне павутиння у Всесвіті. Як підсвідомість, так і енергетичне павутиння чутливі до сигналів ззовні. Підсвідомість приймає від свідомості візерунки, а енергетичне павутиння отримує їх від підсвідомості. Щойно енергетична павутина отримує від нашої підсвідомості певні вказівки, вона резонує ці енергетичні сигнали по всій системі, де мільярди точок зв’язку, що є в павутинні, помічають їх. На ці сигнали зреагують не всі точки, а лише ті, які відчувають вібраційний заклик до дій (у спосіб, котрого ніхто з нас достоту не розуміє). Так запуститься процес, який притягуватиме в наше життя певні обставини, людей та можливості.

Незалежно від того, що саме прагнемо створити в житті, ми спершу повинні дати підсвідомості дуже чіткий візерунок, щоб вона могла з ним працювати. Щодня ми роздумуємо над стосунками, які існують між нашою підсвідомістю та енергетичним павутинням, і коли наше розуміння зростає, ми починаємо чітко бачити, як розгортається реальність. Поглиблюючи розуміння своєї підсвідомості, ми тим самим поглиблюємо розуміння енергетичного павутиння, — і навпаки. Роздуми над одним дають розуміння суті іншого, а працюючи в цих двох напрямках, ми отримуємо безцінне розуміння «механізму Всесвіту».

Одним дуже цікавим аспектом нашої підсвідомості є її неспроможність відрізнити реальність від вигадки. На перший погляд, це може видатися значним недоліком, але насправді не так. Наша свідомість створена таким чином, що беззастережно приймає візерунки й працює з ними. Тут для нас криються величезні перспективи. Наприклад, коли ми виконуємо вправу з розвитку сили мозку, — скажімо, на візуалізацію, — наша свідомість розуміє, що ця візуалізація є творінням розуму і жодним чином не є «реальністю», проте підсвідомість такої відмінності не відчуває. Вона беззаперечно приймає ці образи і, коли вони знову й знову повторюються, вкорінює їх.

Учені провели не так уже й багато наукових експериментів, що дозволяють збагнути можливості підсвідомості; вивчення цієї таємничої частини нас самих зазвичай довіряють психологам і містикам. Однак експеримент, до якого були залучені люди з ампутованими кінцівками, котрі відчували фантомний біль, показав, на що здатна наша підсвідомість.

Такі люди часто відчувають біль в ампутованій кінцівці, що спричинений їхньою неспроможністю пересуватися або ж використовувати цю частину тіла. Хтось може сказати: це все «сидить» виключно в їхній голові, однак для людей то справжня проблема. Дослідники, які намагаються допомогти таким людям, розробили спеціальний апарат, що дозволяє «обманути» підсвідомість. Вони сконструювали пристрій, схожий на скриньку, де в спеціальні отвори пацієнти кладуть обидві руки; один бік конструкції був відкритим, а в іншому навпроти отвору вчені розмістили дзеркало. Пацієнти, що перенесли ампутацію, ставили здорову руку в ту частину прибору, де могли бачити її, тоді як ампутована кінцівка була в отворі за дзеркалом. Коли пацієнт стискав здорову руку, то бачив, як вона ворушиться, а коли дивився на ампутовану руку, приховану за дзеркалом, то бачив відображення здорової руки, що створювало видимість, наче він ворушить ампутованою кінцівкою. Свідомість, безсумнівно, знала, що все це ілюзія, що фантомна рука насправді не рухалася і, по суті, не існувала, проте підсвідомість приймала відображення в дзеркалі й вірила, що рука була рухомою. Це дивовижно, проте за кілька тижнів регулярної практики більшість пацієнтів повідомили, що їхній фантомний біль ущух або загалом зник2. Зовсім скоро вченим вдасться застосувати схожі методи в лікуванні хворих, які перенесли інсульт, а також тих, хто проходив фізичну реабілітацію.

Ще одна вражаюча відмінність між свідомістю та підсвідомістю полягає в тому, що тимчасом як свідомість є Хранителем волі, наша підсвідомість не має власної волі. Вона пасивна щодо отриманого, її дії механічні й узгоджуються з уже наявними в ній візерунками. Насправді можна сказати, що вся сила розуму ґрунтується на тому, наскільки чуйно підсвідомість реагує на сугестію та вказівки. Підсвідомість не обирає візерунків, які має резонувати сама, і не оцінює й не критикує того, що дає їй свідомість. Так само як і нейрони,