Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська 📚 - Українською

Читати книгу - "Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська" автора Олександр Віталійович Красовицький. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27 28 ... 137
Перейти на сторінку:
сторінці Міноборони у Фейсбук.

«18 квітня, в Донецькій області, в рамках антитерористичної операції, військовослужбовці Високомобільних десантних військ Збройних Сил повернули дві із шести одиниць бронетехніки, яка була захоплена екстремісти 16 квітня, в місті Краматорськ», — сказано в повідомленні.

• Командувач Об’єднаними силами НАТО в Європі американський генерал Філіп Брідлав розповів, що поведінка бойовиків на Сході України вказує на їх зв’язок з російською армією. Про це він написав у своєму блозі. «Важко уявити, що великі групи озброєних людей в масках раптом з’явилися у Східній Україні і систематично почали захоплювати державні установи. Це важко зрозуміти, тому що це просто неправда», — зазначив він.

За його оцінкою, те, що відбувається в Східній Україні є добре спланованою і організованою війською операцією. На підтвердження своєї думки Брідлав наводить деякі спостереження експертів НАТО:

— проросійські «активісти у Східній Україні демонструють очевидну наявність військової підготовки та мають військове спорядження. Вони діють скоординовано як війська, які є частиною давно сформованого підрозділу, а не як ополченці;

— за навичками поводження зі зброєю ці люди відповідають рівню тренованих військових. Стволи спрямовані вниз, пальці не на гачках, а радше лежать на спусковому механізмі;

— скоординоване використання газових та світло-шумових гранат під час штурму будівель демонструє рівень підготовки, недоступний нещодавно сформованій міліції;

— з відео цих бійців на блокпостах видно, що вони зосереджені, на ногах, сфокусовані на своїх обов’язках і явно виконують вказівки одного лідера. Це не співпадає з поведінкою типових ополченців або простих активістів на блокпостах, які там часто сидять, курять і так далі;

— те, як ці сили націлюються на урядові будівлі, скоординовано атакують їх та швидко закріплюються на території, блокуючи дороги та споруджуючи барикади, схоже на дії загарбників в Криму. Знову ж таки, це вказує на те, що ці люди є професійними військовими.

— врешті-решт, зброю та обладнання, які у них є, використовують переважно у російській армії. Це не те екіпірування, яке мирні громадяни змогли б отримати у великих кількостях.

Брідлав також нагадав, що Путін раніше заперечував, що «зелені чоловічки» в Криму є російськими військовими, але нещодавно він це визнав.

«Я прошу вас мати це на увазі, коли ви думає над відповіддю на питання «Хто ховається за масками в Східній Україні сьогодні?» — підкреслив він.

• Сепаратисти в Слов’янську оголосили полювання на людей, які говорять українською. Про це заявив лідер сепаратистів Слов’янська В’ячеслав Пономарьов. Він попросив місцевих жителів повідомляти «народній дружині» про всі підозрілі особистості в місті, «особливо тих, які розмовляють українською мовою», повідомляє кореспондент «Української правди» з місця події.

Пономарьов також пообіцяв, що в місцевих ЗМІ опублікують телефонний номер для повідомлень про «підозрілих особистостей».

19 квітня 2014 року

• Зведення новин

Шість українських кораблів відпустили з Донузлаву до Одеси.

Більшість кораблів та суден Військово-Морських Сил ЗСУ, що раніше базувалися на озері Донузлав, підняли українські прапори та взяли курс до порту Одеси. Про це повідомляє видання Мін­оборони «Флот України».

• Над Слов’янськом обстріляли вертоліт.

Про це пише у своєму «Фейсбук» керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук. За його інформацією, з обстріляного вертольота розкидалися листівки з текстом Женевських угод від 17 квітня.

«Вертоліт був цивільним (приналежність — Україна) і пофарбований у білий колір. Сплутати його з військовим було вельми проблематичним», — повідомляє журналіст. За його даними, обстріл був проведений зі стрілецької автоматичної зброї калібру 7,62 мм.

• Російське МЗС звинуватило Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ в упередженості в зв’язку з тим, що воно не спромоглося засудити обмеження на в’їзд до України для російських чоловіків у віці від 16 до 60 років, які російська сторона називає «забороною».

• Росія визнала, що посилила свої війська на кордоні з Україною. Про це заявив у суботу прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, передає «Німецька хвиля». Він повідомив, що додатково до частин, які постійно дислокуються у західному регіоні Росії, через події в Україні до кордону з нею передислоковано додаткові сили. Однак дат передислокації, а також місць розташування російських військових, він не уточнив.

20 квітня 2014 року

• Артем Шевченко «Слов’янськ. Початок війни»

Перша атака.

Візитка Яроша

20 квітня 2014 року сталася перша поява зведених сил Антитерористичної операції під Ізюмом за 40 км від Слов’янська: рота десантників 80-ї оамбр ВДВ під командуванням В. Сухаревського на БТР-80, два вертольоти Мі-8 і загони спецпризначенців Нацгвардії МВС «Омега» і «Вега», кадрові частини Внутрішніх військ і спецпідрозділ СБУ («Альфа»). Усе це строкате воїнство загальною чисельністю до батальйону стояло на видноті в полі відразу за першим постом ДАІ після спуску з гори Кременець на виїзді з Ізюма в напрямку Слов’янська. Під нею й облаштували перший табір зведених сил АТО під кодовою назвою «Луна».

Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ України:

— Вот здесь и была первая база Антитеррористической операции, где располагались сразу национальные гвардейцы, военнослужащие Вооруженных сил и Службы безопасности Украины. В основном это была база Нацгвардии, но потом к ней присоединились уже и военные. Здесь, где летом сейчас пасутся коровы, у нас была площадка, на которую приземлялись вертолеты. Тут вокруг все поля были заминированы, и это было, конечно, необычно. И необычно это было не только для меня. Также с этим не могли смириться военные. Почему, собственно, Национальная гвардия взяла тогда лидирующий руль? Они смогли первыми перестроиться. А военным понадобилось время.

Десантники обвішували борти бронетранспортерів ящиками з-під патронів, посилюючи захист від кумулятивних зарядів ворожих гранатометів. Спецпризначенці метушливо гуртувалися окремо від армійців, вочевидь не розуміючи, з чим їм невдовзі доведеться зіткнутися. Незважаючи на свій ззовні загрозливий вигляд, це збройне угрупування тоді, 20 квітня 2014 року, було позбавлене єдиного командування й точних розвідувальних даних про ситуацію в захопленому Слов’янську. Натомість противник, навпаки, мав повні дані про сили й засоби нашого угруповання сил АТО, бо численні журналісти й просто випадкові зіваки хіба що всередину бронетехніки не залазили, розглядаючи таку дивину, як демонстрація сили українськими силовими структурами — ЗСУ, СБУ і МВС.

Дмитро Ярош, командир Української добровольчої ­армії, у квітні 2014-го — лідер «Правого сектору» і кандидат у Президенти України:

— Ми ухвалили рішення про проведення цієї операції 19 квітня 2014 року. Була потреба у виведенні зі строю трансформатора на Карачуні біля Слов’янська, який обслуговував телевізійну вежу, якою могли скористатися терористи. Через обласну нашу Дніпровську держадміністрацію поступило таке прохання: якщо особовий склад готовий

1 ... 26 27 28 ... 137
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська"