Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

І сказав скопець: Ось вода. Що мені заважає христитися?

37 А Пилип відповів: Якщо віриш усім серцем своїм, то можна. А той відповів: Я вірю, що Ісус Христос є Сином Божим!

38 І зупинив воза. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.

39 А коли вони вийшли з води, дух Господній Пилипа забрав і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.

40 А Пилип опинився в Азоті, і переходячи, повідомляв добру новину в усіх містах, аж поки прийшов у Кесарію.

Апостоли 9

1 А Савл, іще дишучи погрозами й убивствами на учнів Пана, прийшов до першосвященика,

2 попросив від нього листи до синагог у Дамаск, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, щоб зв'язувати й приводити їх до Єрусалиму.

3 А коли він наближався до Дамаску, раптом осяяло його світло з неба,

4 а він повалився на землю і голос почув, що йому промовляв: Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?

5 А він запитав: Хто ти, Пане? А той сказав: Я Ісус, що його переслідуєш ти. (Боляче тобі бити ногою колючку!)

6 А він, налякано затрусившись, каже: Чого, пане, хочеш, щоб я вчинив? А Пан до нього: Вставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.

8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.

9 І три дні незрячий він був, не їв і не пив.

10 А в Дамаску був учень один, на ім'я Ананій. І Пан наш у видінні промовив до нього: Ананію! А він відповів: Ось я, Пане!

11 Пан же до нього: Устань, піди на вулицю, що кличуть Прямою, і пошукай в помешканні Юди тарсянина Савла, ось бо він молиться,

12 і чоловіка в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він зрячим...

13 І сказав Ананій: Чув я, Пане, від багатьох про цього чоловіка, скільки лиха він зробив у Єрусалимі святим твоїм!

14 І тут має владу від старших священиків, щоб в'язати всіх, хто кличе ім'я твоє.

15 І промовив до нього Пан: Іди, бо для мене посудина обрана він, щоб носити ім'я моє перед народами, царями та синами Ізраїля.

16 Бо я покажу йому, скільки має він витерпіти за ім'я моє.

17 І Ананій пішов, і до будинку ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Пан Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав мене, щоб став ти зрячим, і наповнився духом святим!

18 І миті тієї відпала з очей йому ніби луска, і зрячим він став... І вставши, охристився,

19 і прийнявши поживу, в силі зміцнів.

20 І він розпочав у синагогах звіщати про Ісуса, що він Божий Син,

21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і казали: Хіба це не той, що переслідував у Єрусалимі тих, хто це ім'я визнає, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до старших священиків?

22 А Савл ще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, доводячи, що то Христос.

23 А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

24 та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротах, щоб убити його.

25 Тому учні забрали його вночі, та й з муру спустили в кошику.

26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

27 Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів і їм розповів, як дорогою той бачив Пана і як він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове ім'я.

28 І він з ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в ім'я Пана.

29 Він також розмовляв і сперечався з огреченими євреями, а вони намагалися вбити його.

30 Тому брати, довідавшись, відвели його до Кесарії і відіслали до Тарсу .

31 А церква по всій Юдеї, Галілеї і Самарії мала мир, розбудовуючись у страху Господньому та наповнювалася втіхою духа святого.

32 І як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

33 Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що вісім років був прикований хворобою до ліжка.

34 І промовив до нього Петро: Енею, тебе зцілює Ісус Христос. Вставай і постели собі сам! І той відразу встав...

35 І його оглядали всі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Пана.

36 А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі означає Сарна. Вона повна була добрих вчинків та милосердя.

37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й померла. Обмили ж її й поклали в кімнаті.

38 А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, почувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох людей, що благали: Не гайся прибути до нас!

39 І вставши, Петро пішов з ними. А коли він прибув, то ввели його в кімнату. І обступили його всі вдови, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як з ними була.

40 Петро ж із кімнати всіх випровадив, і ставши навколішки, помолився, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила і сіла, уздрівши Петра...

41 Він же руку подав і підвів її, покликав святих і вдов та й поставив живою її.

42 А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато повірили в Пана.

43 І він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.

Апостоли 10

1 Мешкав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звався Італійським.

2 З усією оселею своєю він побожний був та богобоязний, подавав людям щедру милостиню і завжди Богові молився.

3 І він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив ангела Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!

4 Він поглянув на нього, і жахнувшись сказав: Що, Пане? Той же йому відповів: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.

5 Тепер же пошли до Йоппії людей, та й поклич Симона, що Петром його кличуть.

6 Він гостює в одного гарбарника Симона, що мешкає біля моря. Він скаже тобі, що ти маєш робити.

7 Коли ж ангел відійшов, той покликав двох своїх слуг із садиби і вояка богобоязного з тих, що служили при ньому,

8 і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.

9 А наступного дня, як у дорозі були вони та наближалися до міста, Петро вийшов на дах будинку, щоб помолитися, о годині десь шостій.

10 І він був голодний, і хотів їсти. Як йому ж готували, видіння на нього найшло,

11 і бачить він небо відкрите, і якусь посудину, що сходила, немов простирадло велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалася додолу.

12 У ній же знаходилися чотириногі всілякі і земні гади, і небесні пташки.

13 І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!

14 А Петро відповів: Жодним чином, Пане, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!

15 І вдруге був голос до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!

16 І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.

17 Як Петро ж збентежений роздумував, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів будинок, зупинилися перед ворітьми,

18 і запитали: Чи то тут сидить Симон, що кличуть Петром?

19 Як Петро ж над видінням роздумував, дух промовив до нього: Онде троє людей шукають тебе.

20 Встань, і піди з ними без жодного вагання, бо то я їх послав!

21 І зійшовши, Петро до них промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. Що привело вас?

22 А вони відповіли: Сотник Корнилій, чоловік праведний та богобоязний, слави доброї в усього люду юдейського, святим ангелом був у видінні наставлений, щоб до оселі своєї покликати тебе та послухати слів твоїх.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й з ними пішов. Також дехто з братів з Йоппії пішли з ним.

24 І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.

25 А як входив Петро, Корнилій зустрів його і до ніг йому впав, і вклонився.

26 Та Петро його підвів, промовляючи: Встань, бо й сам я людина!

27 І розмовляючи з ним, увійшов та знайшов багатьох, що зібралися,

28 і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приходити до чужинців. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну людину не мав за огидну чи то за нечисту.

29 Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож запитую я вас: З якої причини ви послали по мене?

30 А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в господі своїй. І ото, перед мене постав чоловік у блискучому одязі

31 й сказав: Корнилію, почута молитва твоя і твої милостині перед Богом згадалися.

32 Тож пошли до Йоппії і поклич Симона, що Петром його кличуть. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі.

33 Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі.

34 А Петро відкрив вуста свої та й промовив: Бачу, що справді не дивиться Бог на особу,

35 але з кожного народу приємний йому, хто боїться його й вчиняє правдиво.

36 Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Пан він усім.

37 Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й розпочалася з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

38 Ісуса, що був з Назарету, як помазав його святим духом і силою Бог. І ходив він, добро роблячи й усіх зцілюючи, кого поневолив Диявол, бо Бог був з ним.

39 І ми свідки всьому, що він зробив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили його, на дереві повісивши...

40 Але Бог воскресив його третього дня, і дав йому, щоб з'явився,

41 не всьому народові, а наперед Богом обраним свідкам, нам, що з ним їли й пили, як воскрес він з мертвих.

42 І він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то він є призначений Богом суддя для живих і для мертвих.

43 Усі пророки свідкують про нього, що кожному, хто вірить у нього, пробачено буде гріхи його йменням.

44 Як Петро промовляв ще слова ці, злинув святий дух на всіх, хто слухав слова.

45 А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися, що дар духа святого пролився також на поган!

46 Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів:

47 Чи хто може заборонити христитися водою оцим, що отримали духа святого, як і ми?

48 І звелів охриститися їм у ім'я Ісуса Христа. Тоді просили його залишитися в них на кілька днів.

Апостоли 11

1 Почули ж апостоли й брати, які в Юдеї були, що й люди з інших народів прийняли слово Боже.

2 І як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали сперечатися ті, хто з обрізання,

3 кажучи: Чого ти ходив до людей необрізаних та споживав з ними?

4 Петро ж їм розповів за порядком:

5 Був я в місті йоппійському і молився, і бачив в захопленні видіння: якась посудина сходила, немов простирадло велике, що за чотири кінці прив'язана, спускалася з неба аж до мене.

6 Зазирнувши в неї, я побачив там чотириногих землі і звірів, і зміїв, і небесних пташок.

7 І голос почув я, що мені промовляв: Устань, Петре, заколи та й їж!

8 А я відповів: Жодним чином, Пане, бо ніколи нічого огидного чи то нечистого у вуста мої не входило!

9 І сказав мені голос з неба вдруге: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!

10 І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.

11 І ось троє людей, посланці з Кесарії до мене, перед будинком, де був я, зупинилися.

12 І сказав мені дух іти з ними без жодного вагання.