Читати книгу - "Дівчина друга. Притворись моєю, Єва Скайлер"

 Закотила очі і попрямувала до кімнати за аптечкою. 

 — А пеньюар надінеш? — долинуло в спину.                

 От гад нахабний!                                                                  

 Витягла аптечку з комода і повернулася на кухню. Шведа уже змив піну з рук і сів за стіл. Кров капала на салфетку, яку він передбачливо підстелив.                  

 — Обережніше не міг? — промовила роздратовано і відкрутила перекис водню. Від душі хляпнула на палець, радіючи, коли мажор зашипів. — Так тобі.    

 Він посміхнувся, не зводячи з мене очей.                  

 — Завтра візьми із собою змінний одяг, засоби особистої гігієни, воду та спрей від комарів. Про решту можеш не хвилюватись. Наші походи... дещо відрізняються від загальноприйнятих, — промовив він, іронічно посміхаючись.                                                     

 — Ем-м... гаразд, — опустила голову, не розуміючи, чому раптом почервоніли щоки.                                        

 Обережно прибрала надлишки перекису зі шкіри та наклеїла пластир.                                                                 

 — Посидь. Я сама все приберу і помию, — встала і попрямувала до раковини.                                                  

 — Вибач, — серйозно промовив Шведа, змусивши мене обернутися. — Я справді хотів допомогти. Але знаєш, краще я подарую тобі посудомийку.                         

 Не стримала смішка і відмахнулася.                              

 — Сиди вже, — повернулася до раковини.              

 Через пів години привезли піцу, але я ще не знала, що вечір на цьому не закінчиться.