Читати книгу - "Детективне бюро «примара»: Два світи, Оля Лях"

- Ну, я ще не зовсім творець, - зніяковів рудий. - Мені ще два роки до повноліття, а потім ще іспит…

- Що ти тут робиш? – перервав його Себастьян. Зелені очі байдуже втупились в обличчя Кори.

- Мірайя відправила мене сюди.

- Навіщо?

- Не знаю. Просто лишила записку, - Кора дістала з кишені акуратно складений папірець і протягнула хлопцю. Він вихопив його і пробіг очима.

- А-а-а, - раптом протягнув Лорік. – Напевно вона відправила тебе забрати свій револьвер. Модель, до речі, дуже не погана, як для смертного світу. Дещо застаріла, але не погана. У нас він просто марний! Зовсім не передбачений для використання тіньовим детективом…

- Вона не тіньовий детектив, - акцентував увагу на даному факті Себастьян. Кора могла і хотіла розлютитись, але чи був сенс у черговій сварці, коли зеленоокий правий? Вона не тіньовий детектив, вона не така, як вони. Вона вже і не була впевнена ким є.

- Е-е, що ж… - ніяково промовив Вайн. - Я трохи модернізував його. Сподіваюсь ти не проти? – він подивився на Кору з-під лоба і його кругле обличчя зробилось таким милим.

- Тільки, якщо ти розкажеш, що переробив і для чого, - усміхнулась до нього дівчина.