Читати книгу - "#хто верхи?, Юлій Череп"

- Тоді ми привеземо щось, - сказав Петро.

- Гарна ідея. Взагалі то в нас годують, - лікар навмисно недоговорив і багатозначно замовк.

Записавши рекомендації щодо раціону Шанти та список необхідних ліків Юля з Петром зібралися їхати додому. Еміліан же навідріз відмовився. Він вперто наполягав на тому, що буде сидіти на стільчику до ранку. На жодні вмовляння, що в тому немає ніякого сенсу він не піддався. 

Зранку ж, коли Петро та Юля приїхали до лікарні, то застали Еміліана в компанії симпатичної чергової медсестрички. Юля одразу ж здогадалася в причині такої наполегливості двоюрідного брата залишитися на ніч в лікарні. Виснаженим він аж ні як не здавався. 

Шанту перевели до загальної палати і вона вже встигла організувати чергу з охочих погадати на картах. Юля понесла до палати привезену їжу, а Петро повіз Юліну хрещену, яку вони завбачливо прихопили з собою, до нотаріуса оформлювати земельну ділянку.

Після обіду всі разом повернулися до Новоукраїнки. У Петра залишалося півтори доби відносно вільного часу. з понеділка приїздила бригада з будівельників, ландшафтних дизайнерів та інших спеціалістів, які у двомісячний строк обіцяли з поляни порослої бур'яном зробити крутезну зону відпочинку.

Після короткого відпочинку, Петро пішов до сусідів, аби ще раз поговорити з Діаною. 

- Вона на річці. Шукайте там, якщо щось термінове. Раніше вечора навряд чи буде, а телефон з собою до води не бере ніколи, - повідомила Петру тітка Галина.

Петро трохи повагався в доцільності ділової розмови на сільському пляжі, та в решті решт поїхав до річки. Діану побачив одразу. Дівчина лежала в компанії Ксенії, Дем'яна й ще якогось незнайомого парубка чия лисина за сотні метрів виблискувала на сонці. 

Петро привітався з компанією, та коли попросив Діану відійти з ним на пів години, зустрів розгніваний погляд нового знайомого - лисого міцного хлопчини, на ім'я Ігор.

- Куди це ти її тягнеш? - досить агресивно запитав він, підводячись на весь свій півтораметровий зріст.

- Ти їй що чоловік, аби я перед тобою відчитувався? - Петру не сподобався нахабний тон Ігора.

- Ти чого взагалі приперся до нас в село? Тебе Юлька відшила то ти до Діанки вирішив підкотити?

- Та йди ти до дупи! - розсердився Петро.

- Хлопці вгамуйтеся! - Діана встала між ними. - Ігор, ти чого чіпляєшся до Петра? Ходімо, що сталося?

Діана доволі жваво вхопила Петра під руку і ледь не потягла його подалі від не в міру емоційного товариша. Ігор же насупився як кур'єр служби швидкої доставки перед носом якого зачинилися двері вагона метро. 

- Післязавтра розпочинається будівництво ресторанного комплексу за який ми говорили, - повідомив Петро новину, коли вони з Діаною всілися в машину. 

- О, вітаю! - щиро зраділа дівчина.

- Дякую, та я приїхав не для того, щоб похвалитися, а офіційно запропонувати посаду адміністратора закладу, а також взяти участь в організації планування, дизайну та усього що стосується забезпечення майбутньої діяльності. 

У Діани аж око засіпалося від офіціозної промови майбутнього шефа.

- Я згодна, - відповіла вона майже пошепки, неначе давала згоду не на роботу, а на пропозицію вийти заміж.

В цей момент у вікно постукали. Петро з Діаною повернули голови на гуркіт і наткнулися на розлючений погляд Ігора, якого намагалися втримати за руки Дем'ян з Ксюшею.