Книги Українською Мовою » 💛 Езотерика » Листи Крутеня 📚 - Українською

Читати книгу - "Листи Крутеня"

335
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Листи Крутеня" автора Клайв Стейплз Льюїс. Жанр книги: 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 31
Перейти на сторінку:
музика, притаманна кожному чистому передчуттю, яка завжди зникала з пам'яті, нарешті повернулась. Впізнання відкрило йому їхнє товариство ледве не в ту саму мить, коли кінцівки його бездушного тіла знайшли спокій. Тільки ти один залишився осторонь.

Він побачив не тільки їх. Він побачив Його. Ця тварина, цей покидьок, народжений у постелі, міг дивитися на Нього. Те, що для тебе тепер сліпучий, задушливий вогонь, для нього — холодне світло, сама чистота в образі Людини. Ти хотів би, якби міг, пояснити знемогу підопічного в Присутності цієї особи, його відразу до себе й повне усвідомлення своїх гріхів (так, Шашеню, повніше й чистіше усвідомлення, ніж навіть твоє) за аналогією з твоїми власними задушливими відчуттями, коли ти опиняєшся перед смертоносним духом, який дихає із самого серця Небес. Але все це дурниця. Страждання він не може відчувати, але вони візьмуть ті страждання і використають їх. Вони не проміняють їх ні на які земні радощі. Всі насолоди, пов'язані з почуттям, серцем чи розумом, якими ти колись спокушував його, навіть задоволення від самої чесноти, він сприймає тепер у порівнянні, але так, як напівнудотні принади міченої повії сприймає чоловік, який дізнався, що його кохана, яку він щиро любив усе своє життя і яку вважав загиблою, насправді живе і стоїть під його дверима. Він підготовлений до світу, де страждання й радощі мають безмежну вартість і де вся наша арифметика засмучує й викликає нудьгу. Ми знову стали перед непоясненим. Після прокляття за таких нікчемних спокусників, як ти, найбільше прокляття, кинуте на нас, — це неспрацьовування нашого Відділу Розвідки.

От якби тільки взнати, чим Він насправді займається. Ну що ж. Ці відомості самі по собі такі ненависні, однак вкрай необхідні, щоб мати силу. Часом я майже впадаю в розпач. Мене підтримує хіба наш Реалізм, наше відкинення (помимо спокус) всіх тих безглуздих дурниць, пустослів'я мусить врешті виграти. Тим часом я повинен з тобою порахуватися…

З любов’ю, чимраз більший і пожадливіший, твій дядько Крутень.

КРУТЕНЬ ПРОПОНУЄ ТОСТ

Введення

Мене часто просили продовжити написання «Листів Крутеня», але багато років мені дуже не хотілося це робити. Ніколи я не писав з таким піднесенням, ніколи не писав з меншою радістю. Легкість, яка, звичайно, викликана тим, що принцип диявольських листів, якщо вже ти їх придумав, діють самі по собі, як ліліпути і велетні у Свіфта, або медична і етична філософія «Едгіна», або чудодійний камінь у Анстея. Дай йому волю — і пиши хоч тисячу сторінок. Налаштувати розум на диявольський лад легко, але неприємно, зрештою, задоволення від цього триває недовго. Від напруження в мене ніби перехоплює дух. Світ, в який я себе заганяв, промовляючи устами диявола, був трухлявим, висохлим, безводним, скрегітливим, там не залишилось ні краплини радості, свіжості, краси. Я ледве не задихнувся, поки закінчив книгу, а якщо б написав далі, задушив би читачів.

Крім того, мене дратувало, що моя книга така, а не інша, хоч «іншу» ніхто не зміг би написати. Поради диявола-керівника дияволу-спокуснику треба було б урівноважити порадами архангела ангелу. Без цього картина людського життя трохи викривлена. Але навіть якщо б хтось набагато талановитіший від мене осягнув ці висоти, які б слова він знайшов, який стиль запропонував би? Адже відомо, що зміст і стиль невіддільні. Лише поради тут недостатньо, кожне слово повинне духмяніти райськими пахощами. Але тепер не дозволяють писати, як Треєрн, навіть якщо б і ви могли, — сучасна проза «багатофункціональна» і тому втратила половину своїх функцій (Чесно кажучи, «ідеал стилю» передбачає не тільки «форму», але й «зміст»).

Йшли роки, неприємні почуття забувалися, і я частіше думав про різні речі, про які треба було б сказати від імені диявола. «Листів» я твердо вирішив більше не писати, і в моїй голові крутилося щось на зразок лекції чи бесіди. Я то забував її, то згадував, як раптом «Сатердей івнінг пост» попросила-щось для себе, — і пістолет вистрілив.

К. С. Л.

Тост

Пекло. Випускний бенкет дияволів-спокусників. Ректор училища, д-р Підлий, запропонував випити за здоров'я гостей. Крутень, почесний гість, встав, щоб проголосити тост у відповідь.

«Ваше неподобство і ви, недобродійне панство! Стало вже традицією на таких бенкетах звертатися перш за все до тих, хто щойно закінчив курс і невдовзі розпочне роботу спокусника. Цьому звичаю з охотою підкоряюся і я. Пам'ятаю, з яким трепетом очікував я свого першого призначення, маю надію — ні, я впевнений — що кожен з вас трохи хвилюється сьогодні. Шлях відкритий! Пекло вам у поміч! Ми чекаємо від вас багато. А якщо не дочекаємось, самі знаєте, що буде.

Я зовсім не хотів би пригасити той корисний, здоровий страх, той настирливий жах, який тільки підстьобує вас. Часто ви будете заздрити людям, які все ж таки забуваються у сні! Проте, я все ж таки підбадьорю вас, охарактеризувавши сьогоднішню ситуацію.

Наш вельмиганебний ректор у своєму слові наче б просив пробачення за вбогість запропонованих страв. Звичайно, це не його вина, але неможливо заперечити, що душі, чиїми муками ми живимося, — найнижчої якості. Мистецтво кращих наших кухарів не в змозі надати їм хоч трішки пристойний смак.

Де Генріх VIII, де Фарината, в крайньому разі хоч би Гітлер? Тут було чим поживитися, було що шматувати. Яка злоба, яка жорстокість, який егоїзм — не гірше наших! А як відбивались! Вогнем припікало…

А що ж ми бачимо тепер? Ось їли ми мера-хабарника. Не знаю, як ви, але особисто я не виявив тієї звірячої, жагучої пожадливості, яка надає смак ділкам минулого століття. Я переконаний, що це — дріб'язковий чоловік, який нерозумно жартував, коли брав гроші, і нерозумно викривав нечесність, коли говорив промови, і тихо сповзав сюди, до нас, не зауважуючи цього, — і все це тому, що «всі беруть». Були тут і тушковані коханці. Ну скажіть мені, де в цій тепленькій лемішці палка, шалена, буйна жага? Як на мене — це дурні без статі, які потрапили в чужу постіль; надивившись реклам, боячись звинувачень у старомодності, доказували комусь, що вони «нормальні», чи просто від нічого робити. Кажучи правду, мене, після Месаліни і Казанова ледве не вирвало. Профсоюзний лідер. під жовтим соусом — трохи краще, все-таки він приніс немало бід. Як-не-як з його вини насувалася тиранія — але яка користь з цього? Він майже не замислювався над цими важливими цілями. Він жив не ними. Партійна лінія, власний авторитет, а головне — рутина,

1 ... 27 28 29 ... 31
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Листи Крутеня», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Листи Крутеня"